Селищний бюджет участі, більший за міські
Запроваджуючи «бюджет участі» в Парижі, мер міста Анн Ідальго сказала: «Я довіряю парижанам: вони знають це місто краще, ніж будь-хто, я хочу, щоб вони допомогли нам розвивати його». Зрештою, мешканці селищ та сіл знають свої населені пункти точно не гірше, ніж мешканці великих міст, тому ідеологія партисипаторного бюджетування цілком підходить громадам будь-якого типу.
В той же час, поширення подібних інноваційних практик природньо починається з міст, а продовжується селищами та селами. В попередньому матеріалі про «бюджет участі» в міських громадах Харківської області аналіз засвідчив, що 8 з 17-ти громад вже застосовують класичний формат «бюджету участі», а ще в 2-х проводяться альтернативні конкурси підтримки місцевих ініціатив. Серед 26-ти селищних та 13-ти сільських громад регіону відсоток запровадження громадських бюджетів очікувано є нижчим.
Втім, є й приклад селищної громади, яка за обсягом фінансування «бюджету участі» може «дати фору» всім містам Харківщини, окрім обласного центру. Мова йде про Нововодолазьку селищну громаду, в якій громадський бюджет використовується з 2018 року. Відповідне положення про бюджет участі також датовано 2018-м роком (із внесенням у нього правок у 2020-му).
Текст положення є типовим і схожим на аналогічні у міських громадах: авторами проектів можуть бути місцеві мешканці від 14 років, на підтримку ініціативи при поданні потрібно зібрати 10 підписів жителів громади, передбачена можливість голосувати за проекти як online, так і offline. 31 травня 2021 року завершився двомісячний термін подання проектів, наразі триває їх обробка і підготовка до голосування.
Для ілюстрації пріоритетних напрямів можна ознайомитися з переліком ініціатив, які перемогли минулого року і знаходяться на стадії реалізації. Показово, що з 10-ти проектів-переможців лише 3 локалізовано безпосередньо Новою Водолагою, тоді як 7 – старостинськими округами. При цьому в 2021 році передбачено, що кожен з 12-ти старостинських округів у разі подання проектів і їхнього винесення на голосування гарантовано матиме хоча б одного переможця, тоді як фонд на проекти в центрі громади обмежать 1/3 від загального обсягу «бюджету участі».
Найдорожчим проектом-переможцем минулого року стало облаштування зони для занять екстремальними видами спорту в Новій Водолазі – на цей молодіжний проект громада витратила понад 500 тисяч гривень. Проекти в старостинських округах носили більш традиційний характер – ремонт сільської бібліотеки, освітлення вулиць, дитячі майданчики тощо.
Загалом, фонд «бюджету участі» в 2020-му році склав 1,5 млн. гривень, а на 2021-й рік він був збільшений до 2,1 мільйонів – за цим фінансовим показником селищна громада випереджає всі міські громади регіону, окрім Харкова. До того ж, окремо функціонує шкільний бюджет участі, який залучає до розробки проектів учнів 5-11 класів 11-ти шкіл громади. Загальний фонд на реалізацію цих проектів у 2021-му році склав 350 тисяч гривень.
«Вагові коефіцієнти» та гендерний аспект
Також з 2018-го року розпочалася реалізація партисипаторного бюджетування в Борівський селищній громаді (хоча відповідне положення про бюджет участі було прийнято депутатами 27 квітня 2021 року). Цей документ можна було б назвати досить типовим в усіх розділах, окрім методики підрахунку голосів і визначення проектів-переможців. У Борівській громаді (яка тепер охоплює територію всього колишнього Борівського району) вирішили вирівняти умови для 10-ти старостинських округів, які суттєво відрізняються за чисельністю населення.
Для цього в положенні вводиться поняття «вагового коефіцієнту», який для кожного округу розраховується шляхом ділення усіх мешканців громади на кількість жителів округу. Відповідно, чим меншим є округ – тим більшим виявляється ваговий коефіцієнт. Далі, кількість голосів, поданих за проект, помножується на квадратний корінь вагового коефіцієнту того округу, в якому планується реалізація проекту.
Такі доволі рідкісні (в порівнянні з іншим селищними громадами) математичні хитрощі визначення переможців покликані збільшити ймовірність реалізації ініціатив саме в малих старостинських округах. Що стосується тематики проектів-переможців минулорічних конкурсів, то вона мало чим відрізняється від інших міських чи селищних громад.
Ще однією з першопроходьців партисипаторного бюджетування серед селищних громад Харківщини є Старосалтівська громада (яка й взагалі була першою добровільно об’єднаною в регіоні). І тут також застосовувалися «вагові коефіцієнти» для визначення переможців, причому досвід такої «позитивної дискримінації» на користь сільських населених пунктів був доволі критично сприйнятий в самому Старому Салтові.
Так чи інакше, вже в 2021 році селищна рада прийняла цільову програму щодо бюджету участі на 2021-2025 роки, з щорічним фінансуванням проектів-переможців на 700 тисяч гривень (більше, ніж в багатьох міських громадах регіону). В цільовій програмі також наводиться статистика залученності мешканців у попередні роки, яка є досить нелінійною: «В 2018 році було подано 21 проект з яких визначено переможців - 13, в 2019 році було подано 33 проекти, з яких визначено переможців - 15, в 2020 році було подано 18 проектів, з яких визначено переможців - 17. Кількість осіб, що проголосували за проекти була наступною: 2018 рік – 1323 особи, що складає 16% від загальної кількості населення громади, 2019 рік – 2321 особа (28%), 2020 рік – 1044 особи(13%)».
Ймовірно, зіграв свою роль пандемічний фактор (у більшості селищних громад голосування offline залишається більш розповсюдженою формою, ніж online). Також у програмі є цікаві дані щодо гендерного аспекту участі мешканців – в усіх трьох річних кейсах більшість «виборців» склали жінки (від 59% до 68%). Також жінки активніше пропонують проекти – відсоток їхнього авторства коливається по роках від 58% до 77%.
Синхронно зі Старосалтівською громадою «бюджет участі» впроваджувався в Роганській. У спеціальному відеоролику (датованому липнем 2020 року) презентовано п’ятірку реалізованих у рамках громадського бюджету проектів (які, судячи з розділу на сайті для голосування, подавалися ще восени 2018-го). Серед цих ініціатив – організація спеціальної зони для вигулу собак у селищі Докучаєвське, встановлення інсталяції для селфі «Я люблю ХНАУ» біля відповідного аграрного університету, створення паркової зони в Докучаєвському, облаштування входу в місцевий дендропарк та фінансування дитячого розважального клубу. Загальні витрати на реалізацію ініціатив склали 400 тисяч гривень.
Судячи з тексту відео-ролику, як такого конкурсу проектів, де б вирішальну роль відігравали голоси мешканців, не відбулося – всі 5 поданих проектів було визнано переможцями. Після цієї останньої згадки в липні 2020-го на сайті Роганської селищної ради жодних новин про «бюджет участі» не було. Можливо, це той випадок, коли партисипаторне бюджетування не викликало великої цікавості в мешканців, або закінчився грантовий проект з просування «бюджету участі», а самотужки місцева влада вирішила не продовжувати. Також не виключено, що на припинення партисипаторного бюджетування вплинули місцеві вибори та зміна керівництва громади – наприклад, з досвіду західних країн відомо, що далеко не всі партії підтримують ідеї «бюджету участі» (в партійних системах з традиційним поділом на «лівих» та «правих» громадські бюджети, зазвичай, знаходять більшу підтримку у «лівих»).
Запит на дитячі майданчики
У 2019 році до впровадження громадського бюджету доєдналися ще декілька громад, серед яких і Золочівська. Наразі на стадії реалізації перебувають переможці минулорічного конкурсу – 11 проектів на загальну суму 530 тисяч гривень. Серед проектів 4 стосувалися центру громади та 7 локалізовані старостинськими округами. Найбільше голосів набрала ініціатива з проведення мережі високошвидкісного бездротового інтернету в Золочівському ліцеї №1.
На сайті Малинівської селищної ради бюджету участі присвячено окремий розділ, в якому міститься посилання на платформу для голосування за проекти, звіт про реалізацію минулорічних проектів-переможців, а також рішення про фінансові параметри на 2021 та прогнозні обсяги на 2022-2023 роки. В 2021 році фонд «бюджету участі» складає 300 тисяч гривень, у 2022-му планується його збільшення до 400 тисяч, а в 2023-му – до 500 тисяч. Зараз на реалізації знаходяться 7 проектів – одразу 5 з них стосуються обладнання дитячих майданчиків (4 - у Малинівці та 1 - у Старій Гнилиці), також перемогли ініціативи з заміни вікон у під’їзді в одному з ОСББ селища (що навряд чи відповідає критерію загальнодоступності до результатів) і створення автостоянки.
У Коломацькій громаді «бюджет участі» реалізовується вже щонайменше два роки – принаймні у відповідному розділі «Громадський бюджет» на сайті ради містяться дві новини про початок конкурсу проектів у 2020-му та 2021-му роках. На жаль, жодної іншої інформації ані в цьому розділі, ані за допомогою внутрішньої пошукової системи сайту не знайдено. Схожа малоінформативна ситуація склалася з «бюджетом участі» в Печенізькій громаді. На FB-сторінці селищної ради є новина щодо прийняття положення про «бюджет участі», на сайті можна знайти сам текст положення, однак жодної іншої інформації немає – як і немає розуміння, чи реалізовується де-факто партисипаторне бюджетування в громаді.
Хронологічно останньою з-поміж селищних громад Харківської області до впровадження громадського бюджету долучилася Краснокутська. 23 березня 2021 року на сесії селищної ради депутати прийняли положення про бюджет участі, в якому фонд на реалізацію проектів-переможців передбачено в розмірі 0,3% від власних надходжень бюджету громади. 14 червня стартувало голосування за проекти на сторінці громади на платформі електронної демократії. До голосування було допущено 5 проектів – створення скейт-парку, облаштування траси для мотокросу та три проекти з обладнання дитячих майданчиків.
Стосовно сільських громад Харківської області, то серед 13-ти «бюджет участі» наразі функціонує лише в одній – Старовірівській громаді Красноградського району. За підсумками голосування восени 2020 року, на реалізацію в 2021-му винесено 11 проектів (з 22-х поданих) на суму 900 тисяч гривень – вражаючий показник як для сільської громади у порівнянні з традиційними 500 тисяч для багатьох міських громад Харківщини. Три великих проекти, які обійдуться бюджету в 500 тисяч – це створення «творчої кімнати» в Старовірівському ліцеї, заміна паркану в місцевому дитячому садку та ремонт актової зали в Станиченському ліцеї. 8 малих проектів також стосуються або встановлення дитячих майданчиків, або потреб місцевих шкіл, дитсадків, клубів і бібліотек.
Можливо, вже найближчим часом на Харківщині з’явиться друга сільська громада, в якій реалізовується партисипаторне бюджетування. На сайті Оскільської громади Ізюмського району 19 травня з’явилась новина про успішний відбір до грантового проекту «Civic tech – інструмент якісної взаємодії», в рамках якого буде розроблено, зокрема, й інструментарій для впровадження громадського бюджету. Тож зважаючи на динаміку останніх років цілком можна розраховувати на подальше розповсюдження практик бюджету участі не лише в містах, але й віддалених селах Харківської області.
Висновки
Серед 56-ти територіальних громад Харківського регіону досвід партисипаторного бюджетування загалом мають 20 (36%) – з них 10 міських, 9 селищних та 1 сільська. Коливання відсотку в залежності від типу громад – наступне: 59% для міських, 35% для селищних та 8% для сільських громад. Водночас, якщо тенденція до збільшення відсотку від сільських до міських громад є прогнозованою, то в аспекті фінансування багато контрприкладів, на кшталт фонду «бюджету участі» в Нововодолазькій селищній (2,1 млн. грн.) та Старовірівській сільській (900 тисяч грн.) громадах, які переважають «бюджети участі» багатьох міських громад.
В умовах адміністративно-територіальної реформи, коли 56 громад Харківщини лише звикають до своїх нових контурів, а в межах однієї громади рівень інфраструктури різних населених пунктів є досить нерівномірним, партисипаторне бюджетування виглядає ефективним способом налагодження комунікації між старостинськими округами та центрами громад. При цьому постає питання рівності умов і ймовірності перемоги проектів від населених пунктів із різною кількістю населення. Фактично, громади Харківської області розділилися на три категорії: перші - не бачать у цьому проблеми, розраховуючи, що від більших населених пунктів буде подано більше проектів, що розпорошить голоси, а малим старостинським округам легше мобілізуватися на підтримку якогось одного проекту. Другі - розмежовують фонди проектів для центру громади та старостинських округів, тобто де-факто проводять паралельно «два конкурси в одному». Треті - вводять систему «вагових коефіцієнтів» як форму позитивної дискримінації на користь малих округів (при цьому порушуючи принцип рівності голосів мешканців громади). Другий спосіб виглядає оптимальним, однак у кожному конкретному випадку рішення залишається за громадою, бо некоректно використовувати однакову формулу для громад з дуже різною конфігурацією (наприклад, тих, що об’єднали лише дві ради або об’єднали весь колишній район, чи тих громад, де в центрі проживає 10% або 90% від усіх мешканців тощо).
Стосовно пріоритетних напрямів ініціатив мешканців, то більшу підтримку здобувають проекти інфраструктурного та комунального напряму. В селищних громадах Харківщини, найбільш популярними є проекти з облаштування дитячих та спортивних майданчиків, нестачу яких відчувають як мешканці центральних населених пунктів громад, так і старостинських округів. Звичайно, якщо порівнювати пріоритети міських та селищних громад Харківської області з західними містами з досвідом партисипаторного бюджетування (на кшталт Парижу чи Нью-Йорка), то регіональний фокус виглядає дуже звуженим до проектів благоустрою або підміни собою програм підтримки комунальних закладів (зокрема, освіти). Втім, напевно, відносно пріоритетів «бюджету участі» доцільна аналогія з пірамідою Маслоу, тому без вирішення нагальних комунально-інфраструктурних проблем громад, не варто сподіватися на велику кількість проектів-переможців, які б задовольняли культурно-естетичні потреби громадян.
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов'язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».