Не допомогли заяви народних депутатів про взяття на поруки.
Не допомогла активність захисту, який в декілька питань розбивав позицію слідчого, вимагаючи останнього відповідати майже на кожне питання: «таких доказів на сьогодні немає..»
Рішення, зрозуміло, один в один, написані однією особою - просто зачитувані різними суддями. Інколи було помітно, що суддя в перший раз читає текст і не з першого разу вірно вимовляє прізвища, назви вулиць.
І ще. Тільки не треба казати, що у судді (прокурора, слідчого) немає вибору. Можна було захворіти, підслизнутися перед входом до суду, піти у відпустку за свій рахунок (якщо треба, навіть одружитися для цього), звільнитися... Все зробити, аби не марати в ЦЕ руки. Вибір є. І цим вибором скористалася голова Оболонського суду, в суді якої вчора затриманих студентів відпустили під домашній арешт, а сьогодні вона подала заяву про відставку. Отже, вибір є завжди. Вони його не використали.