Та відзначення цього Дня затьмарено небаченим протистоянням між народом і владою. Вперше в історії незалежної України для придушення протестів застосовано вогнепальну зброю, є вбиті та поранені. Січневе повстання у Києві 2014 року до болю нагадує трагічні сторінки нашої історії. Після Січневого повстання 1918 року Україна вмилася кров’ю братовбивчої громадянської війни. Шкода, що історія нічому не навчила нинішніх політиків.Причина цих подій – в беззаконні, хронічній бідності, несправедливості, зрощенні бізнесу і влади, в олігархічному управлінні економікою держави, корумпованій владі і безсоромних українських чиновниках та політиках. Про що навіть змушений був заявити нещодавно президент Білорусії.
Нагнітати далі силове протистояння не можна! Це приведе до знищення країни, за яку боролося не одне покоління українців.
Влада не може і далі вдавати, що в Україні нічого не відбувається. Опозиція також мусить відмовитись від конфронтації, екстремізму.
Обидві сторони конфлікту мусять негайно сісти за стіл переговорів! Виходом із кризи повинні стати домовленості про незастосування сили, спільне наведення порядку в столиці, відміна всіх драконівських Законів від 16 січня 2014 року, формування тимчасового Уряду Народної довіри, проведення дострокових виборів всіх гілок влади, визнання Конституційним судом правомочності Конституції 2004 року.
У противному разі країна на радість багатьом нашим недругам опиниться у вирі громадянської війни, депресії і розколу. Хто цього не бачить, не відчуває і не розуміє загроз – той або дурень, або ворог України.
Закликаю всіх політиків, громадськість, владу і опозицію зупинитись.
Прийшов час думати про Україну, майбутнє наших дітей, а не лише за свої амбіції та статки.
Майбутнє, історія ніколи нам не пробачить безумства і недалекоглядності.
Поганий мир кращий за будь-яку війну!