Трохи більше року тому обласну інфекційну лікарню Запоріжжя планово перевіряли на дотримання протипожежної безпеки. Перевірка виявила численні порушення. В акті Державної служби з надзвичайних ситуацій зафіксовано більше тридцяти пунктів різних недоліків. Дерев’яне горище не було оброблене спеціальними вогнетривкими матеріалами, деякі кабелі не були ізольовані. Конкретно лікувальне приміщення не мало системи протипожежної сигналізації. На обладнання, що знаходиться під тиском, в лікарні не було технічних паспортів, а стан трубопроводу кисню ніхто не перевіряв. ДСНС визначила дати, за які керівництво та власник лікарні, тобто облдержадміністрація, мали би усунути недоліки.
Повернулася перевірка, тепер вже позапланово, 22 вересня, і знову виявила вже 12 порушень. Все так само не оброблена деревина на горищі, так само не ізольовані кабелі. У лікувальному корпусі все ще не було системи сигналізації. Алгоритм дій на випадок аварії з киснем також був відсутній, а це, нагадуємо, ковідна лікарня, де лікуються киснезалежні пацієнти. Інспектор ДСНС склав акт і призначив штраф, максимальна сума якого — вісім тисяч гривень.
4 лютого 26-річна лікарка Ольга Гліва чергувала в лікарні. Усього у відділенні перебувало дванадцятеро людей. В ізольованому реанімаційному боксі на той час знаходилося троє пацієнток — 91-річна Майя Вагіна, 69-річна Ніна Захарова та 76-річна Валентина Поплавка. Розмір приміщення — 20 метрів квадратних. Зазвичай у реанімаціях до електромережі підключено купу різних моніторів, апаратів ШВЛ, кисневих концентраторів. Саме тут розпочалася пожежа, з якої жінок не вдалося врятувати.
Одна з причин загоряння, яку відпрацьовує слідство — вибух кисню, який витік через систему штучної вентиляції легень. Система була встановлена без наявності відповідних дозволів та з порушенням правил.
Далі події розгортаються за давно відпрацьованим сценарієм. Поліція терміново відкриває кримінальне провадження, президент висловлює співчуття родичам. Цього разу він вже не бере ситуацію під особистий контроль, але все ж доручає завдання вилетіти на місце подій міністру охорони здоров’я Максиму Степанову та заступнику голови ДСНС Олегу Мельчуцькому. Разом з головою Запорізької ОДА Олександром Старухом вони дають брифінг на тлі лікарні. До речі, саме облдержадміністрація є власником цього медзакладу, а тому несе безпосередню відповідальність за усунення недоліків протипожежної системи. За їх спинами стоїть директор лікарні Володимир Шинкаренко, який підписував усі акти перевірки, проведені ДСНС.
Далі, цілком ймовірно, комусь доручать позапланові перевірки усіх лікарень, які, швидше за все, виявлять порушення. Якісь комісії з розслідування пожежі будуть безкінечно звітувати та засідати.
Через рік родичі та друзі загиблих будуть домагатися покарання винних. Вони стукатимуть у двері поліції, прокуратури, ДСНС, намагатимуться сконтактувати з головним лікарем, з ОДА, можливо, навіть дійде до суду, можливо, навіть слідчі знайдуть якогось цапа відбувайла, але ключові гравці залишаться на посадах. Це все триватиме роками, як було з пожежею в таборі «Вікторія».
А можливо, за рік після пожежі треба буде дуже сильно постаратися, щоб знайти бодай якісь матеріали по справі.
Натомість, надії на те, що свої посади втратить хоч хтось з керівників ДСНС, лікарні або облдержадміністрації, немає. Так, наприклад, керівника Головного управління ДСНС в Одеській області Віктора Федорчака та його заступника Михайла Вовка звільнили лиш після трьох підряд пожеж у 2019 році, у яких загинуло сумарно 32 людини. Першою горіла також лікарня — одеська обласна психіатрична.
Тоді, у 2019-ому, виглядало ніби Одеська область — це такий феномен. Але після трагедій у незаконному будинку для літніх у Харкові та ковідній лікарні у Запоріжжі, складається інше враження. Здається, люди, які галантно пропускають смерть попереду себе, з широко заплющеними очима ставлячи підписи на різних папірцях та ігноруючи перевірки, є у кожній області, місті, селі. І, що ще більш вражає — ні для кого це не секрет.