Комітет з питань здоров’я нації провів слухання на тему «Протидія туберкульозу в умовах пандемії, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2». До цього заходу ми залучили понад 100 експертів, щоб заслухати точки зору усіх зацікавлених сторін. Трохи згодом Комітет узагальнить усі ініціативи у рекомендаціях для вирішення проблеми туберкульозу. Але вже зараз можна оприлюднити перші підсумки.
Статистичні дані невтішні: щороку від цієї недуги помирають близько 3 тисяч українців. У 2019 році зареєстровано понад 25 тисяч нових випадків туберкульозу, а всього на обліку перебуває майже 30 тисяч хворих.
Ще донедавна ефективність лікування цієї хвороби залишалась низькою, оскільки умови перебування і лікування у протитуберкульозних закладах не відповідають стандартам інфекційного контролю. Це призводить до перехресного зараження пацієнтів, формування стійких форм туберкульозу та наражає на небезпеку персонал.
Тому у процесі медичної реформи ми поступово переходимо до більш широкого застосування амбулаторних методів лікування. Водночас стаціонарний етап, безумовно, залишається важливою складовою терапії пацієнтів, яких необхідно на короткий час ізолювати. Саме такий підхід до вирішення проблеми туберкульозу рекомендований ВООЗ та вказаний у Стратегії державної політики розвитку системи протитуберкульозної допомоги.
Наприкінці минулого року уряд затвердив план заходів щодо реалізації Державної протитуберкульозної стратегії на 2020-2023 роки. Передбачені наступні першочергові завдання: створення системи єдиних регіональних фтизіо-пульмонологічних центрів, приведення регіональних центрів до вимог і стандартів інфекційного контролю, обладнання кабінетів районних фтизіатрів доступом до комп’ютерного томографа та новітніх методів діагностики, інформування громадян про важливість раннього скринінгу, інтеграція реєстру пацієнтів в електронну систему охорони здоров'я, напрацювання механізму залучення місцевих служб соціального захисту, неурядових організацій до підтримки хворих на туберкульоз.
Декілька важливих кроків, запланованих в межах медичної реформи та вказані у Державній стратегії, вже зроблено. З квітня 2020 року протитуберкульозна медична допомога поступово переходить на фінансування через програму медичних гарантій. У кожній області створюється центр протитуберкульозної медичної допомоги, який отримує кошти від НСЗУ. Звісно, реформування галузі – це непростий процес. Наразі такі центри не створені у чотирьох областях – Харківській, Донецькій, Івано-Франківській та Дніпропетровській. НСЗУ пропонує медичним закладам цих регіонів варіанти, як приєднатись до програми медичних гарантій без фінансових втрат. Однак у майбутньому всі протитуберкульозні заклади мають перейти на механізми фінансування за фактично надану послугу.
Важливо зазначити, що держава поступово збільшує вартість пакету лікування туберкульозу: за останній рік з 20,6 тис грн до 40,3 тис грн. Загалом медичну допомогу хворим на туберкульоз надають 47 спеціалізованих медзакладів, з якими НСЗУ уклала договори на суму більше 1,2 млрд грн.
Важливу роль у ранньому виявленні туберкульозу відіграють медики первинної ланки. З 1 квітня цього року запрацює новий пакет «Супроводження та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинній ланці медичної допомоги». Для сімейних лікарів буде встановлений тариф за супроводження лікування хворого на туберкульоз і за результат лікування. За кожного пацієнта сімейний лікар отримає додаткові 775 грн на місяць. Тобто, ми збільшили вартість пакету, щоб мотивувати медичних працівників, зокрема, й лікарів первинки.
Під час комітетських слухань почув деякі застереження від представників первинної ланки медицини. Сімейні лікарі скаржаться на велику завантаженість, на відсутність технічної можливості у пацієнтів отримати консультацію фтизіатра через відео-зв’язок, як це роблять, наприклад, у країнах ЄС. Втім, за даними НСЗУ, 290 медичних закладів «первинки» вже виявили бажання працювати за цим напрямком. Тож зацікавленість у сімейних лікарів є. Водночас лишаються і проблемні питання, які потрібно вирішити.
До речі, щодо відеозв’язку. Україна та ще п’ять країн світу приєднались до пілотного проєкту лікування хворих на туберкульоз через інтернет. Пацієнтам, у яких діагностували цей недуг, видають смарт-бокси з лікарськими препаратами на весь курс терапії. Лікар отримує сигнал, коли пацієнт відкриває коробку, прийом препарату фіксується на відео. Частину таких смарт-боксів роздали хворим в Одеській області. Мета проєкту – оцінити ефективність лікування через інтернет.
Також в декількох областях країни випробують лікування туберкульозу методом відео-DOT: коли пацієнти перебувають під безпосереднім віддаленим наглядом. Головне завдання проєкту – зменшити кількість поїздок пацієнтів за медикаментами з ризиком інфікувати інших людей. Такі сучасні методи лікування використовуються в усьому світі. Тож очікуємо на результати цих «пілотів».