З​апланований на неділю референдум у Республіці Сербській не призведе до її виходу з Боснії і Герцеговини

У неділю в Республіці Сербській, яка є однією з двох складових (ентитетів) Боснії і Герцеговини відбудеться референдум, на який винесено одне питання: чи підтримуєте ви, щоб 9 січня відзначалося і святкувалося як День Республіки Сербської?

Фото: EPA/UPG

Відповідь на це питання уже завтра зможуть дати 1 мільйон двісті тисяч громадян, які матимуть змогу проголосувати на 1890 дільницях у Республіці Сербській.

У Сербії дільниці для голосування будуть відкриті у п'яти найбільших містах і, як очікується, приймуть до 15 тисяч осіб.

Але, увага! Згідно з Законом Республіки Сербської про свята, прийнятим ще у 2007 році, 9 січня вже є республіканським святом і відзначається як День республіки!

Саме ця деталь дає розуміння, для чого Республіка Сербська виносить на референдум те, що й так є загальноприйнятною і ніким не заперечуваною дійсністю от уже майже десять років...

Найймовірніше, що лідери Республіки Сербської у такий спосіб намагаються, з одного боку, пограти мускулами і спробувати "виторгувати" для себе у західних країн додаткові економічні преференції та вищий політичний статус, змушуючи Захід більше рахуватися з ними.

Однозначно, що такий хід розрахований на внутрішній електорат та посилення політичних позицій всередині республіки головного промоутера референдуму, президента РС Мілорада Додика: серби, як і росіяни, мають сентимент до сильних лідерів.

Схоже на те, що Додик грає у зв'язці з Путіним, якого він демонстративно відвідав у Москві 22 вересня: він дає російському президенту можливість стати як арбітром конфлікту, так і його роздмухувачем. Путін, мабуть, вибере перше, але поки невідомо, яку ціну він виставить за це Заходу.

Запланований на неділю референдум у Республіці Сербській навряд чи призведе до її виходу з Боснії і Герцеговини.

Так, волевиявлення може викликати певну турбулентність в регіоні, навіть заворушення, але далі цього справа не піде і збройний конфлікт є малоймовірним.

І ось чому.

Перше. Референдум, по суті, не підтримав "старший брат" боснійських сербів - офіційний Бєлград. Президент Республіки Сербія Алєксандр Вучич  проводить чітку лінію на пониження температури, про що свідчать його збалансовані заяви щодо відданості Дейтонським домовленостям, неподільності Боснії і, разом з тим, підтримки існування Республіки Сербської.

Республіка Сербія, попри "братську" риторику у стосунках з Росією, міцні економічні та гуманітарні зв'язки впевнено рухається в бік членства у ЄС, відкриваючи одна за одною переговорні глави. Експерти вважають, що лише обережність і небажання псувати відносини з РФ, заважають молодим і амбітним сербським лідерам оголосити курс про вступ до НАТО. Але це - питання часу.

Друге. Свою однозначно негативну позицію з приводу референдуму та його можливих наслідків виказали ключові представники ЄС і високий представник у БіГ Валентин Інцко.

І в Брюсселі, який декілька днів тому прийняв заявку БіГ на вступ до Європейського Союзу, і в Пале та Сараєві, добре розуміють, що будь-який ймовірний конфлікт перекреслить інтеграцію неподільної Боснії до ЄС.

Третє. Росія не стане жорстко втручатися у ситуацію навколо референдуму в Республіці Сербській, хоча, безумовно, спробує її використати у власних геополітичних і внутрішніх інтересах.

Українським дипломатам варто дуже уважно відстежувати події в Боснії і Герцеговині, бо вони можуть підказати модель нашої поведінки на міжнародній арені щодо самопроголошених т.зв. ДНР та ЛНР, а також вказати шлях до реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram