Спільна заява щодо цих фотографій - за посиланням.
А це мій особистий коментар щодо цієї історії.
Чому ці фотографії зачепили мене та колег?
Інтуітивно і спираючись на досвід, ми розуміємо – більшість з них постановочні (неприроднє, нелогічне розташування предметів, нетиповий дим, неприродня поведінка військових під час “обстрілу” і т.п.). Але подаються вони як документальні.
Тобто це обман. Обман, який можуть використати проти нас і вже використовують.
Іноземне видання businessinsider.com публікує такі фото як репортажні з передової.
Польське видання Kresy.PL публікує матеріал з сумнівами про достовірність таких фото.
з тезами про те, що українці фабрикують інформацію про війну, для того, щоб зібрати більше допомоги.
Фотографію з альбому Муравського публікує у себе в твіттері Карл Більдт.
The brutal reality in the East of our Europe. Ongoing Russia-driven attrition war against Ukraine. pic.twitter.com/hbmuWY1oHC
— Carl Bildt (@carlbildt) 17 августа 2016 г.
Вже два роки як в Україні триває війна. Гібридна війна. Великою складовою якої є війна інформаційна. Ми, маю на увазі громадян України, обурюємся неправдивою подачею інформації російськими ЗМІ (LifeNews, Russia Today і т.п).
В той же час ми не навчилися ставитися до інформації відповідально.
Перевіряти інформацію. А не ставити інформацію напряму з ФБ чи соц.мереж, як практикує це більшість укр.ЗМІ.
Ставитися до інформації критично.
Шукати першоджерело і по можливості зв’язвуватися з ним.
Мене вразила реакція на опубліковані фотографії в ФБ – однозначне схвалення, захоплення фотографіями. Засудження тих, хто сумнівається в правдивості світлин.
Навіть думки про те, що немає різниці, які це фото - постановочні чи ні, головне - щоб привертали увагу.
Сам Дмитро зізнається і в коментах в ФБ і в інтерв’ю “Радіо Свобода”, що не бачить різниці між постановочною фотографією та документальною.
“Фотографую на фронті з 2014 року, але ніколи не вивчав правила документального чи постановочного фото”.
“..если яркие и постановочные фото Вам не по вкусу, Вы можете посмотреть мой альбом 2014 года где есть практически все горячие точки августа 2014 в ЧБ Иловайск, Красногоровка, Пески и пр”.
Скажу чесно, це сумно. Якщо радником Міністра Оборони в країні, де іде гібридна війна, стає людина, яка не розуміє різниці між постанкою і реальністю.
Це сумно, що більшость читачів теж не бачить цієї різниці.
Це сумно, що за два роки військових дій журналісти, які доводять свою чесність і професійність кожного дня, не мають такого доступу до військових, як волонтер.
Ми не можемо потрапити і знімати на передовій офіційно через прес-службу АТО чи Міноборони. (Я відмовився від акредитації АТО в жовтні 2015 через її неефективність. Після цього мав можливість працювати в Зайцево, Авдіївці, Гранітному тільки завдяки волонтерам). Схоже, що держава не зацікавлена у правдивому висвітленні війни. Простіше підмінити реальність пропагандою.