Історія цього підприємства бере свій початок ще в 1974 році, коли розпочалося будівництво, тоді ще, П’ятого Львівського цукрового заводу. Будівництво заводу тривало чотири роки і у 1978 завод був зданий в експлуатацію.
Доля заводу кардинально змінилася, коли у 2010 році його придбали нові власники, які провели повне технічне переоснащення та модернізацію технологічних процесів виробництва продукції. Новим власником підприємства було вкладено понад 1,6 млрд. грн. інвестицій.
Підприємство є важливим для розвитку усієї області, оскільки є одним з найбільших платників податків в регіоні. Наприклад, в минулому році підприємство сплатило восьму частину від усіх надходжень платників податку на прибуток Львівщини, а це майже 120 млн.грн. Стабільна робота підприємства забезпечує постійну зайнятість для 1350 працівників. Середня зарплата на підприємстві за підсумками грудня минулого року становила 20,5 тис. грн. на місяць, це в той час, коли на Львівщині вона складає біля 7,9 тис. грн. Підприємство є джерелом постійних стабільних прибутків для майже 370 сільськогосподарських підприємств Львівської, Тернопільської, Рівненської та Волинської областей, які вирощують буряки, а також основним постачальником сировини для провідних підприємств харчової галузі України, таких, як наприклад, Coca-Cola Beverages Ukraine.
Тож як бачимо, підприємство є успішним, стабільно працюючим виробництвом і його робота влаштовує усіх, та навіть більше того, є необхідною для усього регіону. Однак, слідчі Державної фіскальної служби мають зовсім протележну думку!
Через свою успішність підприємство неодноразово знаходилося під тиском правоохоронців та фіскалів. Але завдяки тому, що уся діяльність підприємства оцінюється міжнародною аудиторською компанією KPMG, це щоразу доводило абсолютно прозорість ведення бізнесу підприємством. Однак, в кінці 2017 року підприємство вперше в своїй діяльності зіткнулось з черговим тиском, який вже перешкоджає навіть його законній господарській діяльності та навіть подальшому його існуванню.
Зокрема, працівники Слідчого управління фінансових розслідувань ОВПП ДФС серед тисяч контрагентів ТОВ «Радехівський цукор» знайшли 9, фінансові операції яких, на думку слідчих, містять ознаки фіктивності через що підприємству було донараховано 16,4 млн.грн. не сплаченого податку на прибуток. Тобто, на думку працівників ДФС цукровики мали проконтролювати подальшу долю свого продукту, навіть після того, як за нього було проведено усі розрахунки і він став власністю зовсім інших осіб. Абсурдними є й причини інкримінованої підприємству схеми ухилення від сплати податків, а саме що начебто отримавши оплату від покупця за продукцію підприємство нібито відвантажило цю продукцію іншому покупцю, хоча навіть при такій схемі сума податкових зобов’язань залишилася незмінною.
Тож, працівники ДФС не спромоглися навести жодного доказу фіктивності здійснених господарських операцій, крім неперевірених власних припущень. З огляду на це, не визнаючи таких висновків та звинувачень, підприємство в серпні 2017 року звернулось в адміністративний суд щоб довести незаконність та безпідставність нарахування додаткових сум податків та штрафів.
Крім того, цікавим фактом є й те, що саме ці 9 контрагентів ТОВ «Радехівський цукор» вже фігурували в іншому кримінальному проваджені і Прокуратурою Запорізької області встановлено їхню підконтрольність особам, що діють під покровительством службових осіб ДФС України у Запорізькій та Харківській областях для не сплати податків. Ними було створено так звану схему «зустрічного потоку», а саме: здійснюючи реальну фінансово-господарську діяльність з придбання товарів, в т.ч. цукру у заводів-цукровиробників, у подальшому відбувалася роздрібна реалізація за готівку і продаж податкового кредиту іншим підприємствам через зміни номенклатурної групи.
Однак, на превеликий жаль, усім очевидні і явні речі, є абсолютно не очевидними слідчим ДФС і з грудня 2017 року розпочалися спроби блокування господарської діяльності ТОВ «Радехівський цукор». Миттєво на усі банківські рахунки підприємства було накладено арешт, а підставою для цього стало абсурдне і абсолютно юридично безграмотне припущення слідчих ДФС, що безготівкові грошові кошти, які надходять на банківські рахунки ТОВ «Радехівський цукор» після 2-3 років з моменту здійснення так званих «фіктивних» господарських операцій, мають статус речових доказів. І це ще не все! Разом з тим, слідчі ДФС при надуманій підозрі в несплаті податків та штрафів, ще й вимагають накладення арешту на надходження на рахунки підприємства, що становлять за рік більше 3 млрд. грн. На думку представників підприємства, єдиним логічним поясненням таких дій є впевненість слідчих, що загроза повного блокування роботи підприємства змусить керівництво підприємства погодитися із звинуваченнями і визнати свою вину.
Так, 1 лютого цього року слідчий ДФС повідомив комерційному директору підприємства про підозру за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 ККУ. Однак, саме дана стаття ККУ застосовується виключно у випадку абсолютного ненадходження коштів до бюджетів чи державних цільових фондів, але податкового боргу ТОВ «Радехівський цукор» взагалі не існує.
Проте, навіть ті окремі, встановлені слідством епізоди, що відповідають фактичним обставинам справи, лише підтверджують вже раніше зроблені висновки щодо 9 контрагентів та, що ТОВ «Радехівський цукор» ніяким чином не причетне до дій осіб чи суб’єктів господарювання, які за сприяння службових осіб ДФС України у Запорізькій та Харківській областях створили схеми ухилення від сплати податків.
Найвищою межею абсурдності і демонстрації некомпетентності слідчого ДФС стало те, що днями інші контрагенти ТОВ «Радехівський цукор» почали отримувати «листи щастя» від ДФС із загрозами та застереженнями щодо наслідків співпраці з підприємством, що є абсолютно безпідставним і надуманим фактом, а також напряму перешкоджає законній господарській діяльності підприємства.
На сьогоднішній день акціонери підприємства з нерозумінням та тривогою спостерігають за дивним для них відношенням влади до бізнесу в Україні та готові звертатись до міжнародних судів і інституцій щоб захистити свої права та відшкодувати збитки, завдані неправомірними діями українських фіскальних та правоохоронних органів.
Тож, на звернення ГО «Бізнес-Варта», до якої за допомогою звернулося підприємство, я, разом з іншими колегами по Парламенту, звернулися до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, Генерального прокурора України Юрія Луценко, в.о. Голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана з вимогою врегулювати цю абсурдну ситуацію і нарешті навести лад в країні. Оскільки, такий розвиток ситуації ніяк не сприятиме формуванню позитивного для європейського бізнесу іміджу України, а навпаки створює передумови для згортання інвестиційної діяльності. Саме Ви панове, стверджували про покращення інвестиційного клімату в нашій державі, зменшенні тиску на бізнес, але на жаль це абсолютно не відповідає дійсності, а навпаки ми спостерігаємо повернення схем, які успішно процвітали за часів злочинної влади.
Такий підхід в роботі податкових органів ні для кого вже не є новиною. На жаль, саме це стало пріоритетом їхньої роботи, а не проблеми з тіньовим ринком землі, який сьогодні складає майже 40%, і тіньовим ринком сільгосппродукції. Адже саме ці питання є надзвичайно важливими та відіграють вагому роль у житті усієї нашої держави. Однак, фіскальні служби взяли за правило вибирати своїх жертв серед благонадійних компаній з хорошою репутацією, щоб приходити до них зі штрафами та поборами. Усе це можна розцінювати, як вибіркове переслідування і тиск на бізнес і це при тому, що свою безпосередню роботу вони не виконують, а навпаки, ще й за часту підтримують незрозумілі «фіктивні» структури.