З’єднаймо Україну інноваціями. Відверті роздуми/команда ПАТРІОТИ

Я знаю, що мої блоги на LB.ua читають не тисячі. Але читають ті, хто приймають державні рішення та мають вплив на формування міжнародної політики.

Я звертаюсь з проханням знайти 10 хвилин, щоб подивитись відео, яке я вчора зробила в нашій Science & Digital [не]Школі високо в горах в Міжнародній зеленій школі - openpolicy.org.ua/igs.

І після перегляду цього відео:

- прочитати блог.

На відео - проект з кодування представляє Ірина Грушковська. Вона з Мар’їнки, спеціаліст по роботі з дітьми. З тієї Мар’їнки, по дорозі з якої 2 липня снайпери обстріляли машину військових медиків. Не просто обстріляли, а полювали за нею поки не знищили.

Фото з фб сторінки Храму Покрови Пресвятої Богородиці

У цей же час Ірина і її донька Варвара їхали іншою дорогою - гірською. Теж нелегкою і ризикованою. Їхали в Космач, в Міжнародну зелену школу. Ні, тут не стріляють. Тут просто дороги відсутні. Але пост зараз не про ризики децентралізації. А про мир, довіру і доступ до освіти 21 століття:

 

На відео - дві молоді мами: Ірина Грушковська та Наталія Сарана (вчитель з Рубіжного, мама двох дітей). Вони вчора об’єднались в команду «Патріоти» і зробили проект з кодування/програмування про Україну. Спільно з Яном Шинкаруком, студентом переміщеного Первомайского індустріально-педагогічного коледжу. Того єдиного переміщеного коледжу з величезним потенціалом і з не менш величезним ризиком закриття в Рубіжному.

Коли обстрілювали Рубіжне, Наталія була вагітна, чекала на сина. Вона бігла додому до своєї доньки Насті. Тоді, у 2014 їй було 8 років. Тепер Насті - 13, а її братику Потапчику - 4. Він любить вивчати в мікроскоп з мамою і цибулинку, і троянду. В нього є своя грядочка огірків та кукурудзи там - в Рубіжному, де він залишився з татом. А Настя зараз з мамою тут - в Зеленій школі.

Настя презентувала вчора ZOOM як інструмент не лише спілкування, а й освіти 21 століття.

Це (і багато іншого) - це те, чому вони навчились під час digital проекту з її ровесниками з Ізраїлю під час спільного проекту з Міжнародною зеленою школою від MASHAV - http://openpolicy.org.ua/news/253/.

Так от, вчора ці дві мами під час навчання в нашій Digital лабораторії об’єднались в маленьку велику команду «Патріоти».

Команда «Патріоти» в Міжнародній зеленій школі

Те, що всі ми відчули, коли дивились цей проект і слухали гімн України важко передати словами...Це потрібно подивитись. Якщо ви ще не подивились до кінця відео, пропоную подивитись бодай з 1:49 хв. до 3:36 хв. Так, ми плакали... і мені не соромно цих сліз. Як і не соромно за ту молодь, яка там, на Сході навчається в переміщених вузах, Первомайському індустріально-педагогічному коледжі.

Я пропоную лише після перегляду цих 3-ох хвилин дочитати далі цей довгий неформатний блог.

Знаєте, та молодь, ті студенти і школярі, які сьогодні приїхали сюди, високо в гори, навчатись GREEN STREAM методикам, на очах розцвіли за ці кілька днів. Варвара, донька Ірини, перестала плакати. Вона почала творити тіньовий театр, складати робота, робити із соломи павука, працювати з волонтерами-амбасадорами, які вчора побудували сходи, а сьогодні блискуче презентували медіа-план промоції GREEN STREAM освіти.

На фото: GREEN STREAM амбасадори, студенти і школярі зі Старобільська, Мирнограда, Мар’їнки, Маріуполя, Рубіжного, Станиці Луганської

І знаєте, головне навіть не це. Варвара почала СМІЯТИСЯ. Ні, ми не говоримо ні з нею, ні з студентами, викладачами про мову, про вибори. Про патріотизм.

Але. Коли вони співають Гімн і у них, і у освітян Сходу сльози. Бо вони знають ціну цим словам більше, ніж ми тут, в столиці/столицях.

Зараз в Зеленій школі ми разом вчимося кодуванню, робототехніці, традиційному українському мистецтву. Дискутуємо про цінності. Про добро і милосердя, креативність і виклики штучного інтелекту. Про довіру.

І в нас є спільне розуміння того, що інноваційна освіта має стати тим ключиком, тією платформою, яка :

1) зробить ВЕСЕЛИМИ цих дітей, які знають, що таке війна/АТО/військовий конфлікт/конфлікт на Сході;

2) дасть роботу в майбутньому.

Тому, я думаю, патріотизм вимірюється не кількістю вишиванок і поїздок за кордон. Хоча я люблю вишиванки, і багато теж їжджу за кордон. Патріотизм вимірюється ще й конкретною роботою в місцевих громадах. І це місія, у першу чергу, громадських організацій.

Ми маємо зробити в місцевих громадах простір для інноваційної освіти 21 століття. Це зробити легше на альтернативних майданчиках. Адже у школах її важко просувати, тому що багато не можуть thinking out of the box. Так, частина не хоче. Але є такі, які НЕ МОЖУТЬ... їм потрібно допомогти.

Допомогти згадати про свої мрії. Про дитинство. Подумати про майбутнє. Це можна в тиші, а не в суєті звітів і дедлайнів.

Тому, на моє дуже глибоке переконання, потрібно розвивати також мобільність серед освітян та студентів педагогічних закладів, майбутніх педагогів. Робити спецкурси в педагогічних університетах/коледжах з підготовки молодих вчителів по GREEN STREAM методикам. Створювати мережеві альтернативні майданчики, де б вони навчились тому, що вміють вчителі у віддалених селах США, Індії, Непала, Ізраїля і багатьох інших країн, з досвідом яких я мала щастя ознайомитись під час тренінгу від MASHAV з наукової освіти в Єрусалимі.

Ще. На мою думку, в школи на лінії фронту/зіткнення/розмежування (обирайте кому як зручно) потрібно провести кабельний оптоволоконний інтернет. Закупити планшети. Ні, не треба дорогих смарт-дошок і ремонтів. Я ціную зусилля ADRA, UNICEF, інших партнерів Освітнього Кластеру в цьому напрямку.

І я також пропоную: 

1) закупити планшети, оптоволокно і Makey Makey https://makeymakey.com для навчання кодуванню;

2) навчити вчителів та навчити батьків;

3) на Форумі миру в Святогірську, який відбудеться 19-21 вересня, показати ці лабораторії. І я не вірю, що у донорів нема на це коштів. Це копійки, у порівнянні з тими коштами, які витрачаються на інші проекти. Тому хотілося б також побажати прозорості не лише українській владі, а й міжнародним партнерам...

Повертаючись до лабораторій з кодування/програмування для дітей та батьків, напишу про головний кіпіай від цих зусиль. Тоді вони: і діти, і батьки зрозуміють навіщо їм математика і фізика. І почнуть вони сміятися. Тому що геймінг і творення з пластиліну героїв для гри - це не просто релакс і веселе навчання кодуванню. Це те, що дасть дітям і молоді перспективу освіти 21 століття.

І хіба ми можемо разом відкрити такі зелені школи в хатах по українських селах?!

...Ой, я знаю, що частині з чиновників МОН середньої ланки зараз буде дуже смішно. Як було смішно, коли ми зустрічались на нарадах по наукових ліцеям і вчитель математики з Індії Амоль Пехаб (кандидат наук) теж випускник програми MASHAV, розповідав як він навчає сільських діток. Смійтесь і далі...і в шаленому темпі закордонних відряджень в Індію, Данію, США, Фінляндію etc etc - знайдіть все ж можливість зустрітись з цими школярами та студентами. Бо хіба не для них працюєте?...

Ваш сміх не зупинить НАС ...бо ці молоді люди, які є в кадрах на відео, плачуть, коли співають Гімн України...і разом з ними плачемо ми. Плачемо і радіємо від того, що ми ЗУСТРІЛИСЬ. Що ми РАЗОМ з ними. Ми - це ті блискучі педагоги з провідних інноваційних освітніх закладів України, які зараз приїхали їх навчати в Зелену школу - з Харківської політехніки, Дитячої інженерної академії, Ново-Волинського наукового ліцею інтернату (саме так я їх називатиму, навіть якщо вони і не отримають цього статусу, і додаткового бюджетного фінансування, навіть якщо в Дитячої інженерної академії відтяпають землю, як це було з УФМЛ і КПНЛ 145).

Все одно, у нас вже є мережа тих, хто не лише плаче, коли виконують Гімн. А й вміє мріяти, разом діяти і радіти. Світ змінився. Сьогодні ми, громадянське суспільство, і ,ті хто з нами по горизонталі відкрито діє, може впливати на вирішення проблем доступу до освіти 21 століття. І... Найголовнішої - формування довіри.

І тоді, ІТ кластер створиться не лише у Львові, Харкові, Києві і Дніпрі. А там, в Мар’їнці, Рубіжному. До нього підтягнуться і Авдіївка, Первомайськ.

Ось це і буде повернення України...

P.S. Хто має ще 5 хвилин дізнатись більше про нашу програму GREN STREAM і роздуми після відвідань КПВВ, прочитайте блог: https://ukr.lb.ua/blog/irina_zhdanova/406995_mrii_ditey_mayut_kordoniv.html. 

Це, між іншим, зекономить час на відвідування шкіл там, на Сході, в шаленому темпі закордонних відряджень і підготовки нормативки. Тільки знайдіть, будь ласка, час почитати це в тиші. ..

І останнє.

Я хочу подякувати тим, без кого цей маленький великий проект «Let’s Open GREEN STREAM» Фонду «Відкрита політика», під час якого ми відкрили Science & Digital [не] Школу для освітян і школярів зі Сходу - був би неможливим:

Посольству Литви в Україні, Посольству Литви в Ізраїлі, Посольству Ізраїля в Україні. Посольству України в Ізраїлі.

І послам, які мають велике серце і не втомились допомагати Україні.

І Потапчику, який передав мамою огірочки з Рубіжного. Запашні. Справжні.

Дякую!

Весела Варвара з друзями з Рубіжного, Мирнограду, Старобільська, Житомира в Лабораторії кодування в Міжнародній зеленій школі разом з викладачем Харківської політехніки - Валентиною Пікаловою, 5 липня 2019

Фото - Ірини Жданової, Наталії Мацай

Ірина Жданова Ірина Жданова , виконавча директорка ГО «Фонд «Відкрита політика», кандидат історичних наук
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram