ГлавнаяБлогиБлог Ігоря Копитіна

Українські корабели й нині здатні виконувати складні оборонні замовлення

Нещодавно український уряд підписав контракт із французькою компанією ОСЕА щодо будівництва патрульних катерів для наших прикордонників. Загалом це 20 одиниць, і 5 з них будуватиме українська суднобудівна компанія «НІБУЛОН». Це хороша новина, адже йдеться про посилення нашої обороноздатності, про кращий захист наших кордонів. І, зрештою, про додаткові обсяги роботи для українських корабелів. Хоча поле для критики, звісно, залишається, адже більшу частину цього замовлення виконають саме іноземні виробники. При тому, що в Україні є багато суднобудівних заводів, які раніше будували найрізноманітніші кораблі.

Фото: armyinform.com.ua

Я переконаний, що українські корабели й нині здатні виконувати складні оборонні замовлення. І з початком війни вони отримали декілька замовлень і виконали їх. Щоправда, це не були замовлення на будівництво великого флота - будували катери, а також - розвідувальний корабель. І виробляло їх одне й те саме підприємство.

Перші малі броньовані артилерійські катери (МБАК) спустили на воду ще у 2015 році. Нині ми маємо вже 8 одиниць. Це броньований катер, особливості форми корпусу і нахил бортів якого роблять його малопомітним на радарах. Будували ці катери на заводі “Кузня на Рибальському” у Києві.

Там само були побудовані два десантно-штурмові катери “Кентавр-ЛК”, які можуть висадити на узбережжя 36 десантників та оснащені реактивною системою залпового вогню з некерованими ракетами.

Розвідувальний корабель “Лагуна” також заклали на “Кузні на Рибальському”, але дообладнували його на одеському підприємстві “Судоверфь Україна” (зокрема, тому, що якби станцію радіотехнічної розвідки встановили у Києві, вона б заважала спуститися по Дніпру через мости, які обмежують висоту суден).Такі розвідувальні кораблі можуть фіксувати переміщення кораблів супротивника, вести спостереження за артилерійськими стрільбами та пусками ракетного озброєння. Вони виконують радіоперехват каналів зв’язку на різних частотах, ретранслюють закриті канали зв’язку, можуть “скласти портрет” судна чи підводного човна за акустичними та електромагнітними сигналами.

Так, побудовані кораблі не справлять на широкий загал такого враження, як новенький сучасний корвет або фрегат. Проте, ми зараз оснащуємо ці кораблі новітнім озброєнням, радіоелектронікою. Скажімо, на МБАКах встановлюють дистанційно керовані бойові модулі "Катран-М" (30-мм автоматична гармата, 30-мм автоматичний гранатомет, 7,62-мм кулемет та дві ПТРК з лазерною системою наведення), які виробляє "Миколаївський ремонтно-механічний завод". І система стабілізації гармати зроблена так, аби у оператора була можливість утримувати ціль при штормі у 2-3 бали. На “Лагуні” встановлена станція радіотехнічної розвідки “Мельхіор”, яку розробив НДІ “Квант-Радіолокація” з хорошими характеристиками (може одночасно відстежувати до 200 цілей на воді, у повітрі та на узбережжі на відстані до 450 км).

Розробники і виробники набувають досвіду, враховують під час випробувань якісь недоліки і виправляють їх. Після того, як ходові випробування перших двох МБАКів показали, що вони не виходять на заплановану максимальну швидкість в 25 вузлів, у конструкцію наступних внесли зміни, які виправили ситуацію. Дещо перекомпонували також машинне відділення. Знаю, що доводяться і “Кентаври”. Проводяться випробування з використанням гідроакустичної станції протидиверсійної оборони, якими в подальшому хочуть оснастити всі малі броньовані катери.

Контракт на будівництво катерів з французькою ОСЕА відкриває нам нові можливості у суднобудуванні - ми отримуємо доступ до сучасної технології зварювання алюмінію для побудови корпусів морських суден, за якою будуватимемо аналогічні моделі вже самостійно.

Зрештою, Україна зацікавлена у локалізації виробництва на нашій території і кооперації із великими світовими гравцями. Не варто сприймати це на свій рахунок - мовляв, чого це ми гірші за західних розробників?! Справа ж іще і у можливостях фінансування - об’єднавши зусилля із іноземними корпораціями, ми отримуємо можливість залучати фінансування для розробки і виробництва. При чому Україна цікава не лише як ринок збуту - ми можемо демонструвати високу якість робіт, і навіть ті зарплати, які в нас у галузі вважаються вищими за середньоринкові, нижчі, ніж у Євросоюзі чи США.

На цьому етапі важливо краще захистити інтереси національного виробника. Зокрема, ми, депутати, подбали про це у законі “Про оборонні закупівлі”, який був прийнятий Верховною Радою і підписаний Президентом України. Він передбачає, що у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом в іноземної юридичної особи на суму, що перевищує 5 млн. євро, обов’язковою умовою такої закупівлі є одержання Україною компенсації відповідно до укладеного офсетного договору. Види компенсацій за такими договорами визначатиме Кабінет Міністрів України, і одним з них є саме локалізація виробництва. Закон говорить про те, що державний замовник, який обирає виконавця, оцінюючи пропозиції учасників процедур закупівель, може враховувати не лише ціну, умови оплати, строк виконання чи рівень забезпечення життєвого циклу, але й локалізацію виробництва, яка має бути не нижчою за 25%. Аби створити для вітчизняних виробників найкращі умови роботи, ми передбачили для них право збільшувати гранично допустимий рівень рентабельності виконання контрактів при закупівлях без застосування конкурентних процедур. І коригувати умови укладених угод у випадку суттєвої зміни фінансово-економічної ситуації.

Більш привабливим для іноземних інвесторів має зробити підприємства українського оборонпрому (у тому числі й ті, які забезпечують озброєнням український флот) корпоратизація концерну “Укроборонпром”. Необхідні для цього інструменти ми передбачили у законопроєкті №3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності”. Сам УОП стане акціонерним товариством із пакетами акцій (частками) господарських товариств ОПК у його статутному капіталі. Наглядова рада з незалежними членами, внутрішній аудит, управління ризиками та чіткі й зрозумілі процедури контролю - все це відповідає міжнародним стандартам. Державні оборонні підприємства також стануть акціонерними товариствами та товариствами з обмеженою відповідальністю і матимуть статутний капітал. Законопроєкт передбачає простий механізм обміну активами між підприємствами та реалізації надлишкового та непрофільного майна оборонних держпідприємств. Все це сприятиме залученню приватних інвестиції та реалізації державно-приватного партнерства, у тому числі - стосовно виробництва радарних та морських систем.

Надалі військові моряки мають отримувати нові сучасні бойові кораблі та катери, які забезпечуватимуть і протидиверсійну оборону, і вестимуть пошук і знешкодження мін в акваторіях наших портів, і захищатимуть цивільне судноплавство. В нас є великі суднобудівні заводи у Миколаєві та в інших містах. Коллектив будь-якого з цих підприємств був би радий державному замовленню на будівництво кораблів та суден, і вони обов’язково будуть!

Ігор Копитін Ігор Копитін , народний депутат України
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram