ГлавнаяБлогиБлог Ігоря Копитіна

Авіаційна Арктика: можливості для України

На фоні складної ситуації, у якій опинилась вся авіабудівна галузь України, подекуди складається враження, що вирішення проблем авіабудівників занадто складне питання, тому не всі хочуть за це братись, як це «завжди» буває у нас. Так, погоджуюсь, ми дійсно знаходимось іноді у критичній ситуації й змушенні лікувати «хронічні» захворювання у дуже стислі терміни, бо країні потрібно бігти свого роду марафон, від якого залежатиме безпека та добробут наших громадян у наступні десятиріччя.

Фото: antonov.com

Лише минулого року Міністерство оборони вперше зробило державне замовлення 3-х Ан-178 у ДП «Антонов». Зараз попит на літаки такого типу поступово збільшується, що створює хороші перспективи для розвитку компанії. На жаль, подібні приклади характерні далеко не для всіх підприємств. Зокрема, ми зберігаємо дуже проблемний актив, який можна без перебільшень перетворити у гордість вітчизняного авіабудування. Мова йде про Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, яке накопичило мільярдні борги перед замовниками, партнерами та власними співробітниками.

Поки про «здобутки» ХДАВПу ми згадуємо більшою мірою у світлі негативних повідомлень у ЗМІ та хроніки судових рішень, хоча попит на його продукцію тільки зростає. Але через накопичені борги та високу залежність від російських комплектуючих, підприємство у нинішній ситуації самостійно не може відновити серійне виробництво літаків. Це можливо реалізувати, але виключно шляхом залучення значного фінансового ресурсу.

Обсяги вливань у підприємство можуть сягати від 3,5 до 5 млрд. грн. І це якщо списати борги за держоблігаціями та борги перед держфондами, які сягають до 3-х мільярдів грн. У цьому випадку до отримання перших літаків пройде не менше 4-5 років. В першу чергу, необхідно погасити зарплатні, комерційні, комунальні борги, які сягають від мільярда до півтори мільярда гривень. Заміщення російських комплектуючих, утримання протягом цього часу підприємства – ще від двох до чотирьох мільярдів гривень. Хто зараз готовий виділити такі значні обсяги? Держава і зараз відмовляється списувати борги, а про вливання додаткових значних обсягів та ще й протягом тривалого періоду – взагалі не йдеться. Чи готовий взяти на себе такі зобов’язання трудовий колектив, про що каже нинішній директор підприємства? Це тільки слова.

Тому залучення стратегічного авіабудівного інвестора шляхом відкритої, прозорої приватизації у випадку з цим підприємством – практично єдиний вихід. І не тому, що ми обов’язково хочемо продати підприємство, а тому, що воно опинилось у такій ситуації, що приватизація – єдиний реальний та оперативний шлях врятування підприємства, якщо тільки не розраховувати на значні фінансові вливання від держави.

ХДАВП – унікальне підприємство, яке повинно відновити серійне виробництво літаків Ан-74. Це фантастична розробка українських конструкторів, яка може бути дуже перспективною в тому числі в контексті надзвичайно масштабних досліджень Арктики. Українські літаки такого типу можуть успішно використовуватись для роботи в екстремальних кліматичних умовах задля здійснення різного роду перевезень.

Для скептиків можу сказати, що, до прикладу, Китай планує інвестувати понад 500 мільйонів доларів у будівництво цілої мережі транспортних аеропортів у Гренландії. Над реалізацією подібних ініціатив задумуються навіть в Австралії, де заявили про бажання створити найбільший інфраструктурний проєкт – новий аеропорт в Антарктиді, будівництво якого може розпочатися вже у 2023 році.

Загалом, тенденції засвідчують, що протягом наступних десятиліть буде відбуватись стрімкий розвиток Арктики та Антарктиди, внаслідок величезної зацікавленості ключових геополітичних гравців. Мова йде, звичайно, не лише про науково складову, але й про економічну. За оцінками експертів, визначені регіони зосереджують потенційно величезний ресурсний потенціал, який орієнтовно може складати 35 трильйонів доларів.

Потрібно усвідомлювати, що українські технології, при правильному підході, можуть стати затребуваними та знайти гідне місце на ринку, який буде активно розвиватися в середньостроковій перспективі. Державні замовлення – важлива складова, яку буде збережено у розвитку флагманів нашого виробництва, але це точно не панацея від розв’язання всіх проблем. Диверсифікація замовлень та фінансових надходжень забезпечить необхідну стабільність та дасть поштовх для збільшення виробництв, створення нових робочих місць й отримання прибутків для країни.

Ігор Копитін Ігор Копитін , народний депутат України
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram