ГлавнаяБлогиБлог Галини Янченко

Депутатська недоторканність: остаточне прощавай

Два місяці переговорів, і ось нарешті Верховна Рада ухвалила історичне рішення і завершила цілу епоху. Ми припинили існування в нашій державі касти «небожителів», які мають ексклюзивні права на порушення закону. Саме так, на мою думку, можна було охарактеризувати обсяг депутатської недоторканності, який існував донині.

Фото: Михаил Палинчак

Натомість, Верховна Рада ухвалила законопроект №2237, який поставить остаточну крапку у питанні недоторканності та гармонізує українське законодавство з ухваленими у вересні змінами до Конституції України в частині недоторканності.

Якщо б ми цього не зробили, після 1 січня 2020 року ми могли б отримати правову колізію, а можливість притягнення нардепів до кримінальної відповідальності була б заблокованою взагалі.

Для того, щоб цього не сталося, законопроектом №2237 ми внесли зміни до трьох законів України: Кримінального процесуального кодексу України, Закону «Про статус народного депутата України» та Регламенту Верховної Ради.

З закону «Про регламент Верховної Ради» - повністю виключено главу про особливий порядок притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності. Адже парламент більше не буде задіяний у цьому процесі та жодним чином не впливатиме на долю своїх колег. Відтепер всі народні депутати матимуть «прямі відносини» із правоохоронними органами.

Які саме? В законопроекті №2237 визначено змінами до Кримінального процесуального кодексу України. За результатами засідань профільного Комітету та розгляду поправок народних депутатів, а їх були зареєстровано 101, у законопроекті ми врахували наступні зміни.

• Реєстрацію кримінального провадження в ЄРДР відносно народного депутата здійснює Генеральний прокурор або особа, яка виконує його обов’язки. Тут важливо підкреслити, що це не право Генерального прокурора, а його обов’язок. Тому що ця норма встигла стати предметом маніпуляцій задовго до ухвалення законопроекту.

• Досудове розслідування проводитимуть слідчі НАБУ або центрального апарату ДБР, відповідно до їх підслідності злочину, у скоєнні якого підозрюється народний депутат. Тут власне, нічого не змінювалось з існуючим станом справ, єдине, уточнили, що в ДБР саме центральний апарат, в якому є відповідний спеціалізований відділ, займається злочинами загального криміналу.

• Негласні слідчі дії. Ми визначаємо, що клопотання до суду про НСРД, тобто, проведення обшуку у народного депутата, так само як і обрання таких видів запобіжного заходу як затримання, арешт, повинні бути погоджені Генеральним прокурором. Ця норма запроваджується для того, аби уникнути безпідставного кримінального переслідування парламентарів правоохоронними органами.

Це означає, що умовний прокурор Баришівського району не зможе здійснювати процесуальні дії щодо народного депутата, щоб унеможливити тиск. Але на це буде уповноважений Генеральний прокурор і йому для цього не потрібен дозвіл парламенту.

• Клопотання про негласні слідчі дії відносно народних депутатів розглядатиме в залежності від підслідності - Вищий антикорупційний суд, якщо народний депутат підозрюється у вчиненні корупційного злочину. Та місцевий суд за місцем знаходженням органу досудового розслідування, якщо розслідується провадження у кримінальних злочинах.

• Судові клопотання про обрання запобіжного заходу, затримання, арешт відносно народного депутата мають розглядатись за його участі, він має бути належно проінформований про таке засідання суду. У випадку, якщо парламентар не з’явився на таке засідання суду, питання заслуховується без нього.

• До другого читання ми також визначили випадки, в яких народний депутат може бути затриманий без погодження Генерального прокурора. У разі якщо він вчинив тяжкий або особливо тяжкий злочин, із застосуванням насильства, або злочин, який спричинив смерть людини.

Третя глобальна зміна – в законі «Про статус народного депутата» ми виправляємо дірку, яка існувала в законодавстві раніше. Так, індемнітет поширюватиметься на виконання всіх депутатських повноважень, а не лише діяльності в стінах парламенту чи його органах, як було у початковій редакції. Таким чином ми врахуємо низку рекомендацій Венеційської комісії і збережемо право на безперешкодну політичну діяльність.

Впродовж цих двох місяців ми провели два засідання робочих груп, які удосконалювали законопроект, та два засідання профільного комітету з питань правоохоронної діяльності.

І я можу з упевненістю говорити, що ухваленим законопроектом №2237 ми визначили таку модель взаємовідносин народних депутатів з правоохоронними органами, яка буде дієвою та збалансованою.

З одного боку ми повністю прибрали парламент з процесу прийняття рішення про притягнення народних депутатів до відповідальності. Такого «щиту» від кримінального переслідування більше не буде, а всі парламентарі матимуть «прямі відносини» із правоохоронними органами.

Для того, щоб вони не перетворились на безпідставне переслідування, ми передбачили в законі запобіжник у вигляді Генерального прокурора. А з іншого боку – захистили права парламентаря на безперешкодну політичну діяльність.

Впродовж останніх двох місяців мені довелося чути багато неправдивої інформації про цей законопроект. Але її може поширювати лише той, хто не знається на практичній стороні кримінального процесу. Або той, хто свідомо хоче ввести суспільство в оману.

Реальність є такою: депутатську недоторканність остаточно скасовано. Дякую всім, хто знайшов сміливість і підтримав у сесійній залі це рішення.

Галина Янченко Галина Янченко , Народна депутатка, заступниця голови Антикорупційного комітету ВРУ, заступниця голови фракції "Слуга народу"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram