Перший — відомий всім за фотографіями з бійки на мітінгу 18 травня Андрій Ярошенко.
Сьогодні найманець каже, що їхня група не збиралася нікого бити. Натовп кинувся на них сам! Це неправда. Зграя найманців побила кількох демонстрантів ще на підході до основної маси протестуючих.
Я і мої колеги спілкувалися з чималою кількістю людей зсередини процесів того дня. Зі сцени мали піти всі охоронці. Але багато хто сказав, що не піде битися з демонстрантами. І лишився під сценою. А деяким наймитам було байдуже. І вони здивовано перепитували у тих, що відмовились:"Идти драться со "Свободой"? Ну да. Так ну и что?" Серед них був Андрій Ярошенко.
Зараз херсонський спортсмен розпачливо шукає виправдання своїм діям. Бо влада кинула їх — не заплатила гроші, не допомогла “відмазатись”. Вони ходять під судом закону. А головне під осудом народу. Найманець нарікає, що в нього було важке життя. І мало коштів.
Однак є історія другого спортсмена з Херсону - Павла Іщенка. В його родині теж було мало коштів. Колись вони переїхали з Росії до Херсону. Там батько сімейства Олег заснував школу боксу. Знімали зал в підвалі дитсадка. Коштів було геть обмаль. Все шукали самі. Молодший Павло Іщенко тренувався в дуже важких умовах. Грошей вистачало ледве-ледве. На змаганнях доводилося самотужки знімати найдешевші номери. Батько-тренер ночував на підлозі. Але спортсмени не зійшли з тяжкого шляху. Боксом почав займатися і другий син в сім'ї — Мирослав.
В 2013 році Павло Іщенко став чемпіоном Європи з боксу. Сьогодні він боєць команди "Українські отамани". В 2012 році брав участь в Олімпійських іграх у Лондоні. А кілька днів назад Мирослав Іщенко взяв третє місце на світових змаганнях з боксу серед юніорів, що проходили в Україні.
Павло Іщенко захоплюється музикою. Він написав для "Українських отаманів" гімн в стилі реп. В пісні часто згадується про честь. В "Українських отаманів" вона є. Сьогодні ми маємо публічне звернення Павла Іщенка до української молоді та спортсменів. Це звернення спортсмена підтримали й інші українські боксери. В тому числі й суперваговик. Але, на жаль, хлопці були поза межами Києва на час запису ролика.
Вся країна тоне в лайні. І ми там тонемо, друзі. Маса бруду тисне на нас. І поодинці нам не справитися. Хтось вважає, що нам дико не пощастило. Мовляв, ми на самісінькому дні. Але навпаки. Маємо добрячий успіх! Ми досягли дна. Маємо опору. Можемо відштовхнутися і виплисти. Головне не обманювати себе. Не шукати огидних виправдань! Не плодити черговий бруд! Час діяти. Час брати на себе відповідальність. Час вести за собою інших. Давати правильний приклад своїм життям. Так як це зробив Павло Іщенко.
За велику допомогу в проведенні данного відеозвернення подяка анонімному благодійнику-журналісту Н.М. та свободівцю Кирилу Бабенцову.