Таке повідомлення у батьківському інтернет-чаті типове не лише для тернопільської школи №4. 2019 року МОН через недостатній обсяг коштів не забезпечило потребу шкіл у паперових підручниках, посібниках, методичній літературі. Цього року надрукували менше підручників для 7 класу, тож учням доводиться користуватися однією книжкою на двох.
Чому так? Бо, як пояснюють у МОН, вирішили економити бюджетні кошти. Мовляв, через пару років реформа «Нова українська школа» охопить середні класи, тоді й надрукуємо нові підручники для всіх учнів. А зараз перерозподілимо залишки навчальної літератури між школами різних адміністративно-територіальних одиниць.
Проте проблеми браку навчальної літератури таке рішення не розв’язало. Адже у багатьох випадках шкільним бібліотекарям нічого передавати в інші школи: видані п’ять-шість років тому підручники вже втратили товарний вигляд і буквально розвалюються у руках.
Щонайменше дивна позиція економити на виданні шкільних підручників не лише порушує законодавчо встановлену норму про державні гарантії безоплатного забезпечення підручниками всіх учнів та вчителів.
Економія обертається втратами в якості освіти. Без достатньої кількості підручників школи не можуть організувати якісне навчання – ні в очному, ні в дистанційному форматі.
Економія обертається більшими витратами.
Аби компенсувати брак підручників, департаменти освіти на місцях почали самотужки закуповувати підручники. Так, наприклад, зробили в Маріуполі та Вознесенську.
Але не всі місцеві бюджети мають можливість знайти кошти на закупівлю навчальних матеріалів. Тож решту підручників для учнів доводиться докуповувати батькам.
Сподіваємося, що додаткові 321 млн грн на видання шкільних підручників у 2021 році не загубляться серед правок на десятки мільярдів під час другого читання закону про держбюджет. Навчальна література як ніколи потрібна у часи дистанційного та змішаного навчання, які можуть затягнутися на роки.