Для досягнення амбітної цілі НВВ-2 уряд України оприлюднив суму необхідних інвестицій у розмірі 102 млрд євро. Однак, поки що немає чіткого бачення, яким чином буде виконуватись поставлена ціль та які будуть джерела фінансування для її виконання.
Рішення Кабінету Міністрів є важливим політичним кроком, який відповідає на запит ключових євроатлантичних партнерів України. Таке рішення може бути частиною підготовки візиту Президента Володимира Зеленського до США для зустрічі з Президентом Джо Байденом. Задекларований НВВ-2 презентує Україну як країну , яка стоїть в авангарді кліматично відповідальних країн світу.
Але насправді кліматично відповідальною країною Україну можна буде назвати у 2030 році, коли задекларована мета зниження викидів парникових газів буде досягнутою.
Хоча й у самому рішенні, а саме в його додатку у пункті 6-му, уряд підсвітив умови, як ті, які залежать від України, так і від зовнішніх чинників, не досягнення яких може завадити виконати амбітну ціль. Це:
- інтеграція об’єднаної енергетичної системи України в енергосистему континентальної Європи;
- збереження атомної генерації в обсязі не меншому, ніж 50%, враховуючи необхідність спорудження нових енергоблоків;
- збереження транзиту природного газу через територію України в обсязі 40-55 млрд м куб на рік та недопущення завершення проєкту Північного Потоку – 2 як такого, що становить загрозу енергетичній безпеці України;
- подолання енергетичної бідності;
- повномасштабна реалізація програми трансформації вугільних регіонів;
- врегулювання воєнного конфлікту з Російською Федерацією.
В цьому ж документі уряд також відреагував на пропозиції бізнес-спільноти брати більш реалістичні зобов’язання, та й не у одній цифрі а у коридорі, які раніше пропонував Президент Зеленський на кліматичній конференції у Лондоні 12 грудня 2020 року. Тому, порівнюючи горизонт зобов’язань (10 років) і попередній досвід України, яка від 2014 року потерпає від низки безпекових і макроекономічних криз, уряд зазначив, що рівень викидів парникових газів в період до 2030 року може збільшитися та становитиме 37-42% викидів ПГ від 1990 року.
Цей коридор відповідає проекту НВВ-2, розробленого спільно Українською асоціацією бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центру економічного відновлення (ЦЕВ) «Звіт щодо визначення Другого національно визначеного внеску України до Паризької кліматичної угоди» на основі прийнятої раніше стратегії економічного розвитку України до 2030 року. Цей звіт був широко обговорений в бізнес-спільноті, представлений публічно та переданий уряду. Звітом було запропоновано приймати не тільки амбітну ціль, а також сформувати план дій (дорожню карту) щодо її реалізації, аби амбітність цілі не стала лише приводом для вдалих заголовків, що ситуативно сформують вдалу картинку інформаційного простору. На переконання бізнесу та експертної спільноти, оприлюднене рішення Кабінету Міністрів має бути підкріплене дорожньою картою з врахуванням реальних дій, з орієнтирами щодо необхідних бюджетів та визначеними джерелами фінансування для досягнення цих цілей.
Дорожня карта має враховувати запроваджений ЄС Європейський зелений курс та новий карбоновий тариф для імпортерів в ЄС (тобто наших українських експортерів), який англійською має абревіатуру СВАМ. Україні необхідно сформувати свою позицію з цього питання, що вже дуже скоро буде мати прямий вплив на динаміку вітчизняного експорту. Уряд має наміри зробити перші кроки для тестування екологічного податку в українських реаліях, але для нормальної роботи цієї системи необхідно: змінити підхід до формування самого податку та створити прозорий працюючий спеціальний Фонд Декарбонізації.
Після прийняття Кабінетом Міністрів НВВ-2, Українська асоціація бізнесу і торгівлі та Центр економічного відновлення звернулися листом до Прем’єр-міністра України, в якому наголосили на необхідності створення міжміністерської робочої групи для розробки дорожньої карти для досягнення амбітної кліматичної цілі та підтвердили готовність приєднатися до роботи цієї робочої групи від експертної та бізнес спільноти.
Ми в Українській асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) бачимо майбутнє України як країни-лідера у процесі мінімізації шкідливого впливу на екологію та у протистоянні глобальному потеплінню, але це можливо лише за умови синергії уряду, бізнесу, експертів, науковців у формуванні чіткого плану дій, а також баченні реалістичних та справедливих джерел фінансування для виконання амбітної кліматичної цілі у зменшенні викидів СО2 протягом наступних 10-ти років.