Прем’єр-міністр, як досвідчений юрист та економіст, не став вдаватись в деталі чому постанову 1165 його просили прийняти в порушення Регламенту КМУ та які були підстави для поновлення реєстрації зупинених ПН/РК на суму 3,4 млрд., а просто в черговий раз пообіцяв побороти якийсь, відомий лише йому «схематоз».
Голова ДПС, у своїй доповіді про боротьбу з «тінню» свідомо опустив одну важливу деталь – що ДПС своїми діями фактично сприяли легалізації у значних розмірах, мовою ДПС, фіктивного ПДВ.
Ні для кого вже не новина, що Критерії визначені листами ДФС, судами не сприймаються як правові підстави зупинення реєстрації ПН/РК. Про зазначені ризики було наголошено у 2018 році, ще коли С. Верланов та відповідальний виконавець Д.Серебрянський перебували в лавах Мінфіну.
Поряд з тим, що реальні платники, які випадково потрапляли до ризикових, відновлювали реєстрацію в судах, численна кількість, знову таки мовою ДПС, «скрутчиків», «транзитерів» та просто «ям», на аналогічних підставах відновлювали реєстрації фіктивного кредиту ПДВ та виключали себе з переліку ризикових. Зазначені дії відбувались протягом майже двох років. Це при тому, що Д.Серебрянський, ще у травні 2018 року знаходячись в Мінфіні, наголошував, що Критерії нормативно не визначені і вимагав це усунути від тодішнього ДФС, а С.Верланов, будучи заступником міністра фінансів, у грудні 2018 року повідомляв про готовність вжити заходи.
В подальшому, в квітні 2019 року, з’явилась правова позиція Верховного Суду, спираючись на яку суди почали ще активніше визнавати протиправними дії податківців, що вчинялись на підставі листів ДФС, та відповідно поновлювати реєстрацію ПН/РК. В цей час С. Верланов та Д. Серебрянський вже були призначені в ДПС, але все одно нормативне визначення Критеріїв, як підстав зупинення, зі сторони ДПС вперто не відбувалось. Лише, фактично під ризиком втрати постанови 117, у справі 826/12108/18, ДПС взялось аврально просувати альтернативну постанову, яка вже всім відома під номером 1165.
За цей час з’явилась численна кількість інформації в Єдиному реєстрі судових рішень з якої вбачається, що відсутність своєчасного нормативного затвердження підстав для зупинення реєстрації ПН/РК, сприяла відновленню реєстрації фіктивного ПДВ за рішеннями суду по підприємствах з явним ознаками фіктивності.
Наприклад:
у справі 640/8951/19 за позовом ТОВ «ЕКСПЕРА ТРЕЙДИНГ»
Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив позовні вимоги позивача, визнав дії органу ДФС протиправними саме з причин відсутності нормативно визначених підстав для зупинення реєстрації ПН/РК, які було зупинено лише на підставі листів ДФС, що визначали відповідні Критерії. Суд зобов’язав зареєструвати 114 податкових накладних та стягнути з органу ДФС судовий збір у розмірі 218 994 грн. Апеляційним судом було залишено в силі рішення суду першої інстанції. При цьому при поданні апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві було сплачено 328 491 грн. бюджетних коштів.
Водночас, за даними слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві, ТОВ «ЕКСПЕРА ТРЕЙДИНГ» відноситься до підприємств з ознаками «фіктивності», яке було створено з метою мінімізації сплати податкових зобов`язань.
у справі 826/13054/18 за позовом ТОВ «Максимус Лайт»
Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив позовні вимоги позивача, визнав дії органу ДФС протиправними саме з причин відсутності нормативно визначених підстав для зупинення реєстрації ПН/РК, які було зупинено лише на підставі листів ДФС, що визначали відповідні Критерії. Суд зобов’язав зареєструвати 7 податкових накладних та стягнути з органів ДФС судовий збір у розмірі 22334 грн. За відстуності грошових коштів, в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про відсрочку, у зв`язку з незадовільним майновим станом ДФС. Апеляційним судом було відмовлено у задовленні клопотання, апеляційну скаргу повернуто.
Водночас, СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було встановлено, що ТОВ «Максимус Лайт» поряд з іншими підприємствами транзитно - конвертаційної групи створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб'єктам господарювання.
Приклади щодо підприємств причетних до так званої «скрутки»
І. СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області встановлено, що ТОВ «Мобіжук» здійснює діяльність з продажу мобільних телефонів, аксесуарів, комп`ютерної та іншої техніки. Реалізація товарів здійснюється через власну мережу роздрібних магазинів, розташованих по всій території України (близько 650 магазинів) та кількох міст Польщі, однак, документально оформляється як продаж на СГД з ознаками «сумнівності». Зокрема, ТОВ «Роніс Груп», ТОВ «Фортуніс», ТОВ «Тайд Лімітед», ТОВ «Грант Стрім», по яких встановлено «підміну товару», так як відсутній подальший продаж продукції, придбаної в ТОВ «Мобіжук», а відбувається реалізація будівельно-монтажних робіт, автозапчастин та інших будівельних матеріалів. Загальна сума операцій за період серпень 2018 січень 2019 із ТОВ «Мобіжук» становить понад 20 млн. грн.
В свою чергу, у справі 857/13319/19 Львівський окружний адміністративний суд зобов'язав орган ДФС зареєструвати податкові накладні ТОВ «Мобіжук» на сумі понад 13 млн. грн., з причин безпідставності застосування Критеріїв ризиковості платника податків для зупинення реєстрації ПН/РК. Рішення залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанції.
ІІ. У справах 420/6041/19, 420/6039/19 ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» до Офісу великих платників податків ДПС.
Так, при відпрацюванні взаємовідносин ТОВ «Тедіс Україна» з контрагентами- покупцями щодо подальшої реалізації тютюнових виробів встановлено ймовірні ризикові транзакції, за якими в подальшому простежується обрив ланцюга постачання. Включено ТОВ «Тедіс Україна» до переліку ризикових, з подальшим зупиненням реєстрації податкових накладних. Одеський окружний адміністративний суд у кількох справах за позовом ТОВ «Тедіс Україна» скасував рішення про відмову в реєстрації податкових накладних саме з підстав того, що критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС.
В свою чергу Державним бюро розслідувань, в ході досудового слідства встановлено, що комісією Офісу ВПП ДФС прийнято рішення про визнання ТОВ «ТЕДІС Україна» ризиковим платником податків. Не зважаючи на вказане рішення комісії офісу ВПП ДФС, за невстановлених обставин, було зареєстровано 9195 податкових накладних на суму ПДВ 129 706,4 тис. грн. щодо 389 ризикових контрагентів-покупців, чим спричинено збитки інтересам держави на вказану суму.
Тепер вже буде виникати питання у слідчих органів за яких обставин керівництвом ДПС своєчасно не було розроблено відповідний нормативний документ в результаті чого фіктивний податковий кредит лише «закріпився та легалізувався» за рішеннями суду. Чи це була службова недбалість, чи свідоме сприяння?
Чи змінює зазначену вище ситуацію нова постанова 1165? Ні. Невідповідність її положень Податковому кодексу, неузгодженість з наказом Мінфіну 520 та правова невизначеність, породжує ще більші ризики, наслідком яких буде не тільки поновлення фіктивного ПДВ за рішенням суду, а й суттєві ризики для працівників ДПС. Адже при відсутності прийнятого рішення про виключення з переліку ризикових платників орган ДПС, як і раніше (у період дії постанови 117) свідомо відмовляє в реєстрації ПН/РК навіть при повному поданому комплекті документів. Зазначені невідповідності фактично змушують органи ДПС регіонального рівня перевищувати свої повноваження та вносити завідомо неправдиві дані у рішення про начебто факт ненадання документів. «Тобто, розрахункові документи та банківські виписки, що підтверджують обставину, що стала підставою для виписки зупиненої податкової накладної, були надані відповідачам, але ними безпідставно не враховані» - це фрази з існуючих судових рішень.
Наостанок. У боротьбі з «тінню» є головна особливість - треба повністю перебувати на світлій стороні, а цьому може сприяти лише міцна правова позиція, в іншому випадку, боротьба стає удаваною, а для когось, зі сторони, може здаватись вмілою імітацією…