По суті, то є риторичне питання, бо реальним вигодонабувачем від реалізації грантових проектів та програм (як би пафосно це зараз не прозвучало) є, насамперед, громадяни України. Тобто, ми з вами і є тими «кінцевими бенефіціарами».
Для мене особисто абсолютно байдуже, хто саме є фактичним реципієнтом міжнародної допомоги: Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС", Міністерство соціальної політики України, Харківська міська рада або громадське об’єднання «X-Y». У будь-якому випадку, реалізація таких проектів сприятиме збільшенню моєї особистої радіаційної безпеки, покращенню рівня надання соціальних й адміністративних послуг моїй родині, зростанню обізнаності оточуючого суспільства щодо можливих корупційних правопорушень з боку представників влади тощо.
Саме тому будь-які спекуляції на тему «грантожерства» вважаю політичною спекуляцією. Однак, для більшого розуміння процесу пропаную невеличкий «лікбез» щодо «грантів» та проектів міжнародної технічної допомоги:
1) наразі, єдиним реальним джерелом даних щодо міжнародних проектів та програм, що реалізуються на території України, є офіційний портал координації міжнародної допомоги України, розроблений Міністерством економічного розвитку та торгівлі України за підтримки Делегації Європейського Союзу в Україні. Так, він ще далекий від ідеалу, але вже зараз на ньому доступні всі дані, щодо реалізації проектів міжнародної технічної допомоги. Так, механізмів для повноцінної аналітики на цьому інтернет сайті (якщо порівнювати, наприклад, з еталонним для мене порталом публічних електронних закупівель ProZorro) відносно мало, але база даних проектів є відкритою, а далі – справа техніки та рівня користування Excel.
2) Однак, необхідно зауважити, що на цьому порталі ведеться облік виключно проектів, що реалізуються в рамках міжнародних договорів України, тобто, фактично, тут зареєстровані лише проекти, що фінансуються за рахунок коштів іноземних урядів та/або міждержавних організацій (ЄС, ООН та інші). За оцінками представників МЕРТ від 30 до 40% грантових проектів залишаються неврахованими!
3) Так чином, проекти що фінансуються за допомогою грантів інших міжнародних організацій у базі МЕРТ відсутні. Чинне національне законодавство щодо міжнародної технічної допомоги не поширюється на проекти, що фінансуються, наприклад, крупними, але недержавними донорами (мабуть, найбільш відомим з них є Міжнародний фонд "Відродження").
4) звертаю особливу увагу на те, що гранти та міжнародна технічна допомога (далі – МТД) не є тотожними поняттями.
Так, вони мають певну «зону перетинання», але не співпадають на 100% (у цьому можна легко переконатися, якщо подивитися на слайд нижче). Більш того, окрім суто фінансової допомоги ("грантів") МТД може надаватися, наприклад, у формах:
• консультації експертів, проведення досліджень
• фінансування витрат на навчання та підвищення кваліфікації фахівців
• передачі прав інтелектуальної власності та технологій
• постачання обладнання та товарів, необхідних для реалізації проектів.
Таким чином грантова допомога є тільки частиною МТД.
5) виокремити, скільки ж отримала українські реципієнти за будь-який проміжок часу – майже неможливо. Тому що в базі даних реєструється виключно прогнозні цифри, що планується виділити для реалізації проекту у проміжок часу, що, як правило, складає кілька років (2-4 роки – це норма). Тобто, ніхто достеменно, не бачивши звітів за кожним із зазначених проектів, не може точно назвати суму, що була залучена в якості цієї самої МТД.
Наприклад "Проект Чорнобильський Фонд “Укриття”: Новий безпечний конфайнмент", на який дуже часто посилаються "дослідники", був розпочатий аж у 2007 році. І за весь цей період донорами було виділено 1,25 млрд. євро (а ніяким чином не за два останні роки).
6) абсолютно аналогічна ситуація складається і з географією – неможливо точно визначити, на які саме регіони (не кажучи вже про населені пункти) були розподілені кошти.
7) ситуація стає ще більш заплутана, коли в проекті присутні реципієнти з декількох країн (що є дуже поширеною практикою, наприклад, у європейських освітніх програмах).
ПІДСУМОК: дані, які наводяться всякого роду дослідниками не мають чітких розрахунків та, як показують навіть поверхові розрахунки, - у більшості є, м'яко кажучи, або помилковими, або некоректними.
Робота з міжнародними грантовими проектами та програмами міжнародної технічної допомоги - це стратегічна діяльність, яку інститути громадянського суспільства та державні органи (незалежно від їх бажання :) ) вибудовують разом. Результати ж такої співпраці можуть бути відчутні лише у довгостроковій перспективі. Сподіваюся, що вони залишаться позитивними!
P.S. На щастя, є деякі об'єктивні дані, які дійсно :
з початку року стартували 15 проектів на загальну суму 19,8 млн.євро. Більше половини з них мають кінцевий термін реалізації – 2018-2020 роки. Основними донорами цих проектів є: Європейський Союз та США.
Найбільший проекти МТД, розпочатий у 2017 році - «Нове обличчя кордону». Він передбачає поглиблення реформ в Державній прикордонній службі України через покращення діяльності пунктів пропуску шляхом впровадження системи якісного конкурсного відбору персоналу в поєднанні з дієвими антикорупційними заходами і, як наслідок, підвищення суспільної довіри до ДПСУ.
Донор – Уряд США, реципієнт - Державна прикордонна служба України
Умови фінансування - 2,1 млн. євро протягом 2017-2018 років.
