Звісно, на наступний день після підписання Угоди про асоціацію життя в Україні кардинально не зміниться. Але вона дає шанс на поступове здійснення цих змін. Адже цінності Європейського Союзу і країн пострадянського простору суттєво відрізняються. Так, якби в Україні сповідувався беззастережний принцип цінності людського життя, здоров’я, її прав і свобод, як у європейських країнах, то ми не стали би свідками побиття студентів міліцією наприкінці листопада 2013 року та масових розстрілів громадян у самому центрі Києва 18-20 лютого 2014 року. Такі трагічні події є неприйнятними для європейських країн. Вони просто неможливі. Натомість у нас це сталося.
А по-друге, дуже дорогу ціну ми заплатили за свій європейський вибір. Україна пройшла настільки складний шлях до підписання цього документу, що цей шлях змінив саму Україну. З одного боку, ми спостерігаємо значний патріотичний підйом, єднання нації та самоорганізацію народу. З іншого боку, ми заплатили надзвичайно високу ціну – більше ста людських життів, за різними оцінками від півтисячі до тисячі поранених, воєнну агресію з боку Росії. Впродовж цих трьох з половиною місяців в Україні відбулося так багато подій, що вистачило би не на один рік.
Безумовно, цей день увійде в новітню історію України. Думаю, що після подій останнього місяця навряд чи знайдеться багато охочих підтримувати «дружбу» з Росією на противагу Європейському Союзу. Адже Росія дуже швидко і жорстко показала цінність своєї «дружби».