У маєток Тарновського «Качанівка» (Ічнянський район Чернігівської області) митці приїжджали, як на резиденцію – там гостювали Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Пантелеймон Куліш, Ілля Рєпін, Лев Жемчужников, Микола Ге, Володимир та Костянтин Маковські, Микола Гоголь, Василь Штернберг. Палац Тарновського в Качанівці прикрашали полотна Ван Дейка, Даунера, Теньєра, Ореста Кіпренського, Карла Брюлова, Олександра Іванова, Сократа Воробйова, Григорія Михайлова, Івана Айвазовського, але головна любов і пристрасть Тарновського-молодшого були українські старожитності.
ВВТ зібрав 1000 одиниць живописних творів, малюнків, рукописів, автографів та особистих речей Т.Г.Шевченка. Дмитро Яворницький, якому ВВТ допоміг фінансами видати велике дослідження з історії козаччини «Запорожье в остатках старины и преданиях народа», написав про свої перші відвідини Качанівки у 1887 році: «На всіх стінах, од верху до низу, висіли портрети гетьманів, полковників, генеральних суддів, осаулів, митрополитів, архієреїв, гетьманш, дружин полковникових, різних жінок «панського достоїнства». На підлозі, попід стінами, стояли гарного виробу шахви, де лежали булави, перначі, дорогі шаблі, розкішні сідла, і чого тільки там не було! У мене на все розбігалися очі: дивлюся на одне, а кидаю погляд на інше. Мене підвели до круглого, інкрустованого, оббитого бронзою стола, на якому лежала розгорнута, із золотим обрізом, книга, і попрохали написати в ній своє імення та прізвище. Я устромив свої очі у ту книгу і там побачив такі прізвища: Шевченко, Глинка, Гоголь, Костомаров, Рєпін. Еге, та тут цілий Пантеон! Страшно було й ставити коло таких прізвищ своє убоге прізвище».
ВВТ був щирою, компанійською людиною, любив мистецтво, історію, жінок і азартні ігри. І в кінці життя збанкрутував. У 1897 році Василь Васильович подарував колекцію «без права відчуження і переміщення з міста Чернігова» Чернігівському губернському земству, яке спорудило для неї окреме приміщення в готичному стилі, але музейники слова не дотримали і експонати розвезли по різних музеях. Помер Тарновський-молодший у 1902 році, похований на Звіринецькому кладовищі.
