У цьому зв’язку варто зауважити таке:
По-перше, Росія вже не один раз безпідставно звинувачувала Україну в крадіжках газу. Але жодного разу ці звинувачення офіційно не підтверджувалися. На жаль, це проігнорували у Європі. Здається, одного разу міжнародний суд навіть офіційно довів, що Україна російського транзитного газу несанкціоновано не відбирала. Однак, це рішення не було належним чином поширено, зокрема в ЄК.
По-друге, об’єктивні причини для перебоїв з транзитом російського газу в Європу дійсно можуть бути у випадку сильного похолодання. Але не з вини України, а насамперед тому, що при значному похолоданні російська ГТС може бути не здатна забезпечити одночасно всіх споживачів в РФ і транзит до Європи. Зокрема, так може статися тепер, коли є проблеми з газопроводом САЦ.
По-третє, Кремль фактично показав, що для звинувачення України з метою прикриття своєї неспроможності готовий використати природне явище - мороз. Приводом (а не причиною!) для цього Москва використовує те, що минулого року (2016), на кінець закачувального сезону (приблизно 15 жовтня) в українських ПСГ було зосереджено трохи більше 15 млрд кубометрів газу, тоді як у попередні роки – мінімум 17 – 19, як цього завжди вимагали і РФ, і ЄК. Такий розрахунок (17 – 19) існував ще з радянських часів. Але ж за час, що минув після розпаду СРСР, практично у всіх країнах обсяги споживання газу зменшилися. З огляду на це, зокрема, варто зауважити, що на сьогодні ніхто не довів, що 15 млрд кубометрів в українських ПСГ замало для гарантування транзиту. Хоча тут виникає багато питань - наприклад: якщо раніше було відомо, що 15 достатньо, то чому вперто інформували главу держави про 17 - 19 в 2005 – 2009-му роках, адже йшлося про щонайменше 600 млн. доларів США з бюджету, які в той час були б відчутними для покращення добробуту українців? Якщо ж про це не знали, то виникають інші банальні запитання - наприклад: чи не занадто низьким був професійний рівень всіх причетних до поставок газу і в РФ, і в ЄК, і в Україні, або: чи не йде мова про «газову» складову спецоперації проти наших і президента, і держави тощо?
Звичайно, найбільш близьку до об’єктивної відповідь щодо обсягів газу в українських ПСГ для гарантування транзиту у Європу дасть цьогорічна зима. Тому варто зачекати.
А вже зараз виходить, що Кремль готовий знову скористатися сумнівним приводом, аби дискредитувати Україну в очах світу. Пом’якшити цю ситуацію можна шляхом ініціювання (з українського боку) присутності кваліфікованих спостерігачів ЄК на газовимірювальних станціях (ГВС) на східних кордонах України, через які на нашу територію подається російський газ для транзиту. Причому контролювати поїздки європейських спостерігачів треба весь час, оскільки, як показав 2009-й рік, на всіх етапах їх відбору, оформлення та відрядження можливі різні несподіванки.