Було би логічно, якби з ЄС говорилося про політичну підтримку газу для України неросійського походження. І то такі розмови мали б бути утаємниченими А тепер? Навіть в повідомленнях для ЗМІ підкреслено, що йдеться саме про російський газ!
Звичайно, все це не слід сприймати як претензію до ЄС. Можливо, їй треба навіть подякувати за активність. Але ж, чи можна Україні так принижуватись?!
Невже не зрозуміло, що Москва «відпрацьовує» систему «газового тиску» на наших західних партнерів, аби мати, принаймні в готовності, серйозні важелі вливу на Україну через посередників і в інших галузях. Зоукрема, можна очікувати і «нафтового тиску». Адже якісні нафтопродукти (бензин і дизель) ми імпортуємо здебільшого з Білорусі, Румунії, Польщі – як правило з їх НПЗ або з російських заводів. В обидвох випадках на ці НПЗ поставляється російська нафта. А що будемо робити, якщо росіяни, як і з газом, обмежать поставки нафти білорусам, румунам чи полякам за умовою не відвантажувати нафтопродукти Україні? Чим замістимо 7 мільйонів тонн? Як це вплине на соціальний спокій в нашій державі? Це питання, на жаль, за рік ніхто не вирішить. Якою б не була зовнішня політична підтримка. Це не газ, через дефіцит якого в оселях українців може стати всього лише холодніше, а в олігархів забракне сировини (звичайно - з всякими негативними наслідками), але колапсу держави не буде.
І таких важелів, на жаль, Кремль має багато.
Може про це варто говорити з ЄС. Може нам варто готуватися наперед до можливих «витівок» сусіда. Чи ми і далі будемо щиро вірити байкам про «братские народы»?