У зверненні до учасників Київського міжнародного економічного форуму президент пропонує ставитися до України, як до стартапу. Я вважаю таку його думку позитивною ознакою того, що він намагається переключити увагу еліт і народу з внутрішньої політичної та економічної проблематики, що полягає переважно в перерозподілі ренти, на зовнішньоекономічну експансію, яка спрямована на збільшення ренти одержуваної усією країною - і елітою, і народними масами. Це можна вітати, адже така діяльність по визначенню повинна консолідувати нашу націю для досягнення високих результатів на світових ринках. І в цьому я бачу важливу новацію президента.
У зв'язку з цим, я б хотів запропонувати кілька варіантів розвитку подій щодо модифікації «України як стартапу».
У класичному менеджменті під стартапом (від startup, букв. «стартує») розуміється компанія з короткою історією операційної діяльності. Термін вперше був використаний в журналі Forbes в серпні 1973 року. Поняття закріпилося, перш за все, в США під час виникнення буму доткомів у 1990-і роки. А потім поширилося на весь світ. Стартапами були такі відомі в світі компанії, як Intel, Apple, Google, Facebook, Alibaba і багато інших. Відмінними ознаками стартапів є не просте фінансування їх ризиковими (венчурними) капіталістами або застосування сучасних технологій в них. А такими ознаками є те, що стартапи радикально змінюють поведінку споживачів: B2C-стартапи у сфері кінцевого споживання; або B2B-стартапи, що створюють продукти/послуги для інших компаній. Радикальна зміна є, на думку директора лабораторії Массачусетського технологічного інституту Media Lab Джоя Іто, зрушенням в широкому сенсі користувальницької парадигми (продукти і послуги використовуються іншим, раніше невідомим чином) за допомогою нових технологій і практик управління.
Розроблена в світі і теорія розвитку стартапів. В основному є дві точки зору. Одна виступає за те, що стартапи повинні розвиватися покроково, для мінімізації ризиків. Це концепція «бережливого стартапу» Стіва Бланка і Еріка Ріса, заснована багато в чому на теорії Toyota Productions System. Друга думка - це концепція Пітера Тіля, одного з творців платіжної системи PayPal, Facebook і технологічного гіганта Palantir, який стверджує у своїй книзі «Від нуля до одиниці» - «щоб змінити світ потрібно ретельно планувати кожен крок, а не прислухатися до думки фокус-груп і копіювати чужі успіхи. Бізнес, який має хороший детальний план розвитку, завжди буде недооцінений в світі, де люди бачать майбутнє вкрите мороком».
Мені особисто імпонує думка Пітера Тіля щодо стратегії розвитку України, як стартапу. Американський економіст Альберт Хіршман в роботі «Стратегія економічного розвитку» ще в 1958 році висловив припущення про те, що «розвиток залежить не стільки від пошуку оптимального поєднання даних ресурсів і факторів виробництва, скільки від виявлення і мобілізації захованих, розсіяних або погано використовуваних ресурсів і здібностей». Найчастіше в економіці присутня якась «розслабленість» і при відповідному тиску з неї можна вичавити додаткові інвестиції, трудові ресурси або підприємницькі рішення. Україна знаходиться саме в такому стані, і ми при наявності політичної волі при визначенні мобілізації зусиль на підставі планів національного економічного розвитку, можемо зробити той ривок, про який і висловився наш президент на Київському міжнародному економічному форумі.
Американський економіст, один з авторів «теорії великого стрибка» національної економіки, Харві Лейбенстайн визначив розмір «мінімального критичного зусилля» (у вигляді інвестицій) в 12-15% національного доходу. Саме такий поштовх зможе підвищити темп зростання середньодушового доходу, і це призведе до виходу національної економіки зі стану стагнації до підвищення купівельної спроможності, до збільшення попиту. А це, в свою чергу, простимулює збільшення кількості підприємців, які в подальшому і забезпечать зростання середньодушового доходу населення. Лейбенстайн в роботі «аллокативна ефективність в порівнянні з «Х-ефективністю» писав, що «фірми і економіки оперують на зовнішньому кордоні поверхні виробничих можливостей, узгоджується з їх ресурсами. Насправді вони швидше працюють на виробничій поверхні, яка знаходиться під зовнішнім кордоном». Тому, щоб вивести економіку на рівень більшої ефективності (у Лейбенстайн це Х-ефективність) необхідний поштовх, який і виведе національну економіку ближче до поверхні виробничих можливостей. А це, на мою думку, зараз (як, втім, і завжди було історично у всіх країн, успішно, які зробили ривок в процесі наздоганяючого розвитку), можна зробити тільки при проактивній політиці спеціалізованих державних органів. Тому нам для реалізації програми економічного зростання президента В.Зеленського потрібні план і розвинена система розвитку України, як стартапу.
Хотів би особливо відзначити, що роботи економістів середини ХХ століття А.Хіршмана і Х.Лейбенстайна повністю узгоджуються з практикою успішних підприємців, засновників стартапів світового значення, таких як Ілон Маск і Пітер Тіль.
В кінці цієї невеликої статті (введення в курс стартапів) хочу сказати, що президент Зеленський продовжує справу економічного розвитку України, розпочате задовго до його каденції ще радянськими лідерами, які почали будівництво промислових підприємств другої індустріальної хвилі. Потім були досягнення мирного періоду розвитку УРСР (1945- 1991 роки). Далі в роки незалежності, починаючи з 1991 року, розвиток тривав - ми відмовилися від однобокої індустріалізації країни з перекосом у ВПК, і приділили значно більшу увагу споживчим потребам населення в рамках капіталістичної моделі розвитку. І з цієї історичною роллю, забезпечення населення України необхідним прожитковим мінімумом, президенти Л.Кравчук, Л.Кучма, В. Ющенко, П.Порошенко в цілому впоралися. Тепер перед Президентом Володимиром Зеленським стоїть завдання зробити українців заможними за європейськими стандартами. А для цього необхідно інтегрувати Україну в четверту промислову революцію, з подальшим виходом на високі рівні розвитку, які, в свою чергу, позначаться на подушному ВВП українців.
На зовсім швидкі успіхи розраховувати не треба. На думку Стіва Бланка, за рідкісним винятком, перші успіхи стартапу починаються тільки на 5-7 рік після його початку.
Чи зможемо ми забезпечити зростання економіки на 40% за 5 років? Це, безумовно, дуже не просто зробити. Але Володимир Зеленський починає економічні зміни не в пустелі, а в культурно розвиненій, і поки ще індустріальній країні. Я вірю, що у нього і у нас все вийде. І модель «Україна-стартап» як гасло - обрана правильно. Проте, треба завжди пам’ятати, що Україна – це Держава, яку ми всі маємо розбудовувати, в тому числі використовуючи на певних етапах розвитку відповідні модифікації.