Без перебільшення можу стверджувати, що одним із головних очікувань українського селянства, депутатів сільрад і сільських голів після перемоги Майдану було негайне скасування земельно-корупційних схем, впроваджених бандовладою Януковича, і перш за все - скасування повноважень Держземагентства із розпорядження сільськогосподарськими землями, повернення цих повноважень місцевим органам влади.
Це можна було дуже легко зробити вже весною 2014 року, але оскільки пан Гройсман і його команда з цим очевидно не поспішали, як тільки я став народним депутатом, підготовив і вніс до Верховної Ради законопроект 2267, який передбачав негайне припинення повноважень Держземагентства із розпорядження землями і наділення цими повноваженнями місцевих рад.
На той час я ще вірив у щирість обіцянок владної верхівки і сподівався на швидкий розгляд мого законопроекту як пріоритетного, тим більше, що він був простий і зрозумілий:
а) негайне припинення повноважень Держземагентства із розпорядження землями;
б) наділення з 1 січня 2016 року сільрад та інших місцевих рад всіма повноваженнями з розпорядження землями;
в) на перехідний період (який потрібен для того, щоб сільради підготовилися до здійснення повноважень) з моменту скасування повноважень ДЗА і до набуття сільрадами повноважень з розпорядження землями - повернення цих повноважень райдержадміністраціям.
В.Гройсман на той час був головою Верховної Ради, за бажання міг швидко провести потрібний країні законопроект, але натомість він був "завалений" провладною більшістю аграрного Комітету.
То ж вся "антикорупційна земельна реформа" команди Гройсмана вилилася виключно в перейменування Держземагентства в Держгеокадастр, а всі без винятку земельні корупційні схеми "регіоналів" нею дбайливо зберігаються, примножуються і використовуються. Давно пора братися за справу НАБУ, я вже підготовив об'ємисту довідку щодо системних злочинів "земельщиків".
Крім патронування і використання в земельній сфері багатомільярдних грошових корупційних потоків соратники Гройсмана вчиняють ще більше зло - обезземелення селянства. Всі земельні угіддя довкола сіл, які вкрай потрібні селянам для виживання, передаються не їм - хоча вони мають на це законне право - а мешканцям міст, які такого права не мають.
Звісно ж, за хабарі.
Для імітування "земельної реформи" команда Гройсмана спільно з іншими учасниками земельної корупційної мафії вже понад три роки веде "бурхливу законотворчу діяльність", яка полягає виключно в тому, що земельне законодавство калічиться до такої міри, що застосовуватися у будь-який інший спосіб, крім корупційного, воно вже не може.
Тобто, "бурхлива законотворча діяльність" є всього лиш прикриттям корупції та впровадженням нових корупційних інструментів. До речі, за узгодженням з професійними парламентськими й позапарламентськими "антикорупціонерами".
Нарешті, під кінець 2016-го реформатори-корупціонери дійшли до останнього етапу реформи - прийняття закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення". Підготували законопроект 5535 з ретельно виписаними схемами продовження корупції й позбавлення селян сільгоспземель, але стався облом - я зереєстрував альтернативний законопроект 5535-1, який не залишає корупції жодних шансів.
Що робити "реформаторам"? Завели пісню про ще один законопроект "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", від Кабміну, але ж ... його нема!
Тому придумали: переб'ємося поки що "земельним Меморандумом" - в ЗМІ появилася інформація про цей "гібридний" документ Кабміну і так званих аграрних асоціацій, яким от-от має бути "ощасливлена" Україна.
Думаєте, з цього буде якась користь?
Безумовно! Самим корупціонерам. Їм нехай хоч клятвами, хоч універсалами, хоч меморандумами називай усіляку макулатуру - згодиться дурням мізки пудрити, аби лиш мама-корупція залишалася недоторканою.
Артисти! А В.Гройсман у них головний режисер.