Які переваги від впровадження системи державної допомоги?
Переваги від впровадження системи ДД умовно можна розділити залежно від впливу внутрішніх та зовнішніх чинників.
Внутрішні:
• Мета - досягнення цілей загального інтересу. Регіональний розвиток та підтримка МСП, створення робочих місць, допомога на інновації, наукові дослідження, технологічний розвиток, поліпшення екології та енергоефективність;
• Ефективність використання бюджетних ресурсів;
• Мінімальні втрати бюджету – пропорційність;
• Прозорість – створення та функціонування Реєстру. Кожний платник податків матиме змогу побачити обсяги ДД (цілі, форми, регіони, бенефіціари);
• Стимулюючий ефект – має заохочувати суб’єкта господарювання до відкриття нових видів діяльності, запровадження нових технологій та стандартів, а це можливість виробляти товари кращої якості;
• Конкурентний нейтралітет – створення «рівних правил гри» незалежно від форми власності;
• Регіональний розвиток.
Зовнішні:
Євроінтеграція є конституційним вектором зовнішньої політики держави. Питання контролю ДД є обов’язковою частиною зобов’язань від ЄС, оскільки є невід’ємною частиною системи захисту конкуренції, а будь-яка ДД є втручанням держави та потенційно спотворює конкуренцію.
Питання контролю ДД включені до міжнародних угод Європейського Союзу з третіми країнами, будь-то Угоди про зону вільної торгівлі, Угоди про асоціацію/стабілізацію, або членство у ЄС. Чим раніше буде запроваджена система контролю ДД на національному рівні, тим легше та швидче проходитиме економічна інтеграція до ЕС.
Для цього є ряд економічних причин запровадження системи контролю ДД в ЄС: створення рівних умов для всіх держав-членів, запобігання «гонці субсидій» між державами-членами та протекціонізму «національних чемпіонів», неефективне витрачання державних ресурсів і, як наслідок, кінцевою метою є створення інтегрованого, спільного ринку.
Чи може розглядатися можливість посилення відповідальності (конкретизація виду юридичної відповідальності) за незаконну ДД чи неналежне використання чинної ДД?
Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» Уповноважений орган приймає рішення про повернення незаконної ДД у разі визнання її недопустимою для конкуренції.
Однак, варто зазначити, що повернення незаконної ДД не є фінансовою санкцією для отримувача допомоги. Основною метою є повернення до стану товарного ринку, який існував до надання ДД. Комітет планує вносити зміни до Закону в частині встановлення відсотку за користування незаконною ДД. Такі зміни є необхідними, адже дозволять в повній мірі імплементувати принципи, закладені в acquis ЄС.
Відомо, що сфера сільського господарства не охоплюється Законом, але в ЄС розглядаються питання і є рішення щодо ДД, зокрема агрохолдингам. Як в нашій країні?
Відповідно до статті 266 Угоди про асоціацію, положення Частини 2 мають застосовуватися до товарів і тих послуг, які зазначені у Додатку XVI до Глави 6 («Заснування, послуги та електронна торгівля») Розділу IV цієї Угоди. Відповідно до взаємопогодженого рішення щодо доступу до ринку, за винятком товарів, які підпадають під дію Додатка 1 до Угоди СОТ про сільське господарство та інших субсидій, які підпадають під дію Угоди про сільське господарство.
Це положення знайшло відображення у Частині 2 Статті 3 Закону, а саме: дія цього Закону не поширюється на ДД, зокрема, у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства. Тобто є пряма норма Закону щодо виведення з-під дії Закону сфери сільськогосподарського виробництва та рибальства. Більш докладна інформація з цього питання міститься в роз’ясненнях Комітету від 04.01.2018 № 1-рр/дд щодо поширення дії Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Питання у щоденному форматі можна ставити на сайті АМКУ.