Людиною, відповідальною за можливий реванш в Україні, є Петро Порошенко. Подібним чином колись Віктор Ющенко спричинив реванш, який трапився після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах 2010 р. Обидва президенти не змогли реалізувати одне з ключових гасел Помаранчевої революції: «Бандитам – тюрми». Україна пережила дві революції, а «бандити» досі не в тюрмах.
Однак між Порошенком і Ющенком є й велика відмінність. І вона стосується не лише того, що Ющенко не зміг навіть пробитися до другого туру президентських виборів 2010 р., посівши на них п’яте місце.
Під час каденції Порошенка не було серйозних конфліктів між президентом, парламентом і урядом, що було характерно для п’яти років співіснування Ющенка й Тимошенко. Крім того, жоден інший президент не може похвалитися такими досягненнями, як Порошенко: економічними, соціальними й фіскальними реформами, створенням антикорупційних інституцій, ліквідацією масштабних корупційних дір, що дозволило економити 6 млрд доларів щорічно, децентралізація, декомунізацією, ухваленням закону про мову й запровадженням мовних квот на телебаченні й радіо, перетворенням міліції в поліцію європейського зразка, відбудовою армії й військово-промислового комплексу, досягненням енергетичної незалежності від Росії, підписанням Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, створенням Зони вільної торгівлі й досягненням безвізового режиму з ЄС, а також отриманням автокефалії для Української православної церкви.
Я переконаний, що команда Порошенка не зрозуміла, що вони програли внаслідок двох важливих чинників. По-перше, їх підвело небажання будувати передвиборчу кампанію на низці досягнень, які я навів вище. Один із консультантів Порошенка сказав мені, що вони не могли ставити в центр своєї кампанії досягнення реформ, бо вони були непопулярні серед населення. Однак натомість вони припустилися ще більшої помилки, зосередивши виборчу кампанію на вузькому наборі патріотичних гасел «мова, армія, віра». По-друге, команда Порошенка не усвідомила, наскільки важливим для населення було втілення гасла «Бандитам – тюрми» і встановлення справедливості.
Вище я навів кілька причин, чому я підтримував переобрання Порошенка, зокрема й тому, що Юлія Тимошенко, яка довгий час була його головним конкурентом, і її партія «Батьківщина» протистояла усім цим реформам протягом усієї каденції минулого парламенту. Українські журналісти оцінили роботу Порошенка на 6 балів із 10, однак я би дав йому 7, а це добре навіть для західних країн.
Однак, на жаль, Порошенко не виконав вимогу Євромайдану щодо встановлення справедливості, й жоден представник старого режиму так і не потрапив до в’язниці! Ця доля оминула навіть тих, хто розкрадав і зрештою зрадив Україну в часи Януковича й був причетний до розстрілу героїв Небесної сотні. Чому, наприклад, Кернес, Льовочкін, Ахметов, Бойко й багато інших не у в’язниці? Якщо Янукович очолював масштабні корупційні схеми, як керівник його адміністрації міг не знати про це? Чому людина Путіна в Україні Медведчук володіє чотирма українськими каналами, тоді як 72% українців переконані, що Україна перебуває у стані війни з Росією?
У трьох балтійських країнах влада активно слідкує за проросійськими фігурами й за потреби нейтралізує їх. В Україні їм дозволяють брати участь у політиці й володіти ЗМІ та бізнесом. «Україні не вдалося достатньо ефективно виявляти російські активи всередині своєї країни, – сказав Раймундас Каробліс, міністр оборони Литви. – Ми змогли засвоїти цей урок. Тому ми активно шукаємо людей, які залучені до так званої “російської діяльності впливу”, а також – що небезпечніше – є членами пасивних шпигунських осередків, які можуть бути активовані з Москви». Якщо Росія вторгнеться до будь-якої балтійської держави, місцеві прихильники Кремля «без сумніву зможуть послабити національний опір».
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен переконаний, що Росія «має намір активізувати свої зусилля для поглиблення розколів усередині балтійських суспільств і підриву довіри до національних демократичних інституцій із допомогою своїх тамтешніх “корисних ідіотів”». Натомість російським і путінським «корисним ідіотам» в Україні ніколи не загрожували кримінальні переслідування – ні в часи Ющенка, ні в часи Порошенка.
Ці люди, які давно повинні сидіти в тюрмах, цілодобово мріють про реванш і повернення України в російську орбіту. Не посадивши «бандитів у тюрми», Порошено – як раніше Ющенко – поставив під загрозу свою спадщину й посилив загрози національній безпеці України. Портнов, Клюєв, Коломойський і багато інших повертаються в Україну. Можливо, невдовзі нас чекає повернення Азарова і Януковича. «Опозиційна платформа», яку відкрито фінансує Путін, посіла друге місце на липневих парламентських виборах.
Протягом 2014–2019 рр. усі чотири генеральні прокурори (Махніцький, Ярема, Шокін і Луценко), трьох із яких призначив Порошенко, не були зацікавлені в європеїзації верховенства права в Україні, а виконували роль інструментів у руках президента. Призначення генеральним прокурором Юрія Луценка – людини без юридичної освіти – засвідчило, що Порошенко не зацікавлений садити «бандитів у тюрми». Ющенко діяв так само, дозволивши представникам донецького клану контролювати прокуратуру через їхнього ставленика Олександра Медведька протягом майже усього строку свого президентства.
Усі ці п’ять генеральних прокураторів заважали інтеграції України в Європу. Генеральна прокуратура в Україні нагадує бордель і виконує роль, можливо, найбільшого кримінального рекетира. Це місце, де ви можете відкупитися від кримінальних звинувачень і в якому геть відсутня повага до верховенства права.
Багато українців проголосували за Зеленського , бо не відчули встановлення справедливості в часи правління Порошенка. З однопартійною парламентською більшістю й функціонуючим антикорупційним судом у Зеленського не може бути виправдань, чому він не зумів відновити справедливість, як цього не вдалося Ющенку й Порошенкові.
Ухвалення закону про антикорупційний суд у червні 2018 р. стало можливим завдяки одностайній підтримці з боку «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту» й «Самопомочі». Це стало прощальним подарунком Порошенка Зеленському. Тільки час покаже, чи зможе Зеленський посадити «бандитів у тюрми».