Національний банк України
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
1. Загальна сума коштів, що акумульовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб станом на 1 травня 2015 року, становить 18,2 млрд гривень.
2. За повідомленням НБУ, обсяг депозитів у національній валюті у квітні, вперше з початку року, збільшився на 0,4 % – до 347,5 млрд грн.
Таке зростання у квітні відбулося за рахунок збільшення залишків на рахунках фізичних осіб на 2,4 % – до 180,7 млрд грн.
Вклади юридичних осіб зменшилися на 1,6 % – до 166,9 млрд грн.
Обсяг депозитів в іноземній валюті в квітні за місяць знизився на 3,1 % (з початку року на 16,3 %) – до $ 16,3 млрд (у доларовому еквіваленті), з них фізичних осіб – на 2 % (з початку року на 17 %), до $ 11,4 млрд.
Аналіз:
Перший інформаційний розділ дарує сподівання вкладникам 33-х банків (виведених Національним банком України з ринку фінансових послуг) на отримання гарантованих «200 000 купюр».
За рахунок чого було накопичено такі кошти? Тут як в унісон з Фондом повідомляє НБУ: є зростання обсягу депозитів населення на цілих 2,4 %, в абсолютних цифрах – це близько 4 млрд грн.
Відрахування на користь Фонду з цієї суми не дали б можливості сформувати 18-мільярдний резерв Фонду.
Отже, йдеться про кошти, передбачені та виділені за борговими правочинами, які не мають під собою матеріальної бази у вигляді зростаючого ВВП (власне кажучи, й не матимуть протягом найближчих двох років).
Тобто, ці кошти прямо впливатимуть на цінність гривні вже в цьому році, коли з рахунків Фонду потраплять в грошово-товарний обіг, а простіше, коли населення почне їх отримувати.
Пік виплат (з огляду на тенденції та плани) за зобов’язаннями великих фінансових установ заплановано Фондом на літній період 2015 року, у зв’язку зі зниженням ділової та громадської активності вкладників, що зумовлено відпускним періодом.
Як наслідок, черговий виток інфляції та девальвації гривні, а відповідно й зростання курсу долара та євро, відбудеться саме в цей період. Після чого, цілком ймовірно, напередодні місцевих виборів знову в ручний спосіб цей процес буде приглушено. Щось подібне ми спостерігали рівно рік тому – історія має властивість повторюватися. У цілому не дивно, оскільки історичні постаті, а відповідно і їх бачення життя людей в Україні (крізь заплющені очі), не змінилися.
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Окремо варто зупинитися на аналізі процесу призначення голови Фонду державного майна України.
Друга половина року стане для Ураїни роком «SALE»
Кабінет Міністрів України постановою №271 від 12.05.15 «Про проведення прозорої конкурентної приватизації у 2015 році» визначив перелік об’єктів державної власності, які будуть пущені з молотка вже в цьому році. Він включає 276 позицій, які відразу підлягають приватизації, а ще 69 будуть приватизовані після їх виключення Парламентом з переліку таких, що приватизації не підлягають. Серед них немало «ласих шматків», які вже давно перебувають в полі зору як вітчизняних олігархів, так і міжнародних фінансових груп.
Відповідно, посада голови Фонду державного майна сьогодні та протягом найближчого року є та буде визначальною.
19.05.15 на цю посаду було запропоновано та призначено колишнього очільника ДФС Ігоря Білоуса.
Підтримку цієї кандидатури обґрунтував голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк наступним чином:
"Самопоміч" пропонує дати цим "молодим технократичним людям" шанс. "Ці люди є першим поколінням українських державних технократів. Це люди вже з сучасною освітою, сучасним баченням, на жаль, без державного досвіду управління. І вони будуть або якісними управлінцями, або стануть жертвами корупційних схем, яким вони самі піддадуться», – вважає О. Березюк.
Відсутність структурних та організаційних перетворень в діяльності ДФС стала однією з причин його відставки з попередньої посади.
Результати приватизації не за горами, і чи буде вона «прозорою» та «конкурентною», як назвав свою постанову Уряд, покаже час.
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Міністерство фінансів України
Верховна Рада прийняла внесений Урядом Законопроект «Про особливості здійснення правочинів із державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом»
Конфлікт між кредиторами та боржником (Україною) набув особливої публічності минулого тижня, коли поширилися офіційні заяви очільниці Міністерства фінансів України про те, що комітет кредиторів не йде на поступки – як наслідок, вони ризикують власними позиченими коштами.
У відповідь на це на початку тижня Комітет приватних кредиторів України поширив повідомлення, в якому йшлося, про те, що «Комітет минулого місяця надав короткий опис узгодженої реструктуризації, а 9 травня – її детальний план. Комітет не вбачає причин, чому одразу ж не почалося предметне обговорення цього важливого питання».
На це Уряд відповів: «Ми просимо наших зовнішніх приватних кредиторів прислухатися до пропозиції Уряду України і реструктуризувати борги України, якими володіють приватні кредитори, на умовах, які запропонував український Уряд».
«Ми хочемо заплатити, але ми хочемо заплатити на тих умовах, на яких пропонує український Уряд і українська держава», – підкреслив Арсеній Яценюк.
Замість того щоб шукати компроміс, йти на поступки (не варто забувати, що боржник завжди просить, а кредитор вимагає), Україна обрала тактику псевдо-агресивних дій та інформаційної пропаганди.
Прийнятий Парламентом законопроект, є нічим іншим, як слабким, неповноцінним способом шантажу, який не матиме жодних наслідків, оскільки внутрішнє законодавство країни не поширюється на взаємовідносини боржника та кредитора.
Крім того, умови, що погіршують становище однієї зі сторін правочину, які набули чинності після початку його виконання, не можуть бути застосовані. Іншими словами, прийняття закону погіршило становище кредитора, який, якби такі умови діяли на момент укладення, можливо, не кредитував би Україну.
На кого може поширитися ця норма та за яких умов?
Найбільшого поширення в ЗМІ отримали повідомлення, що відповідно до положень законопроекту Уряд має право не платити за зовнішніми зобов’язаннями. Справді, такі можливості передбачені статтею 3 законопроекту, але це наслідки запровадження мораторію. Причини ж визначаються положеннями ст. 1, 2, які фактично дублюють одна одну.
Стаття 1. У зв’язку з вчиненням правочинів із державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом за зовнішніми кредитами (позиками) ... шляхом обміну (зміни умов діючих позик), випуску та продажу відповідних боргових зобов’язань Кабінет Міністрів України має право приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за всіма або деякими відповідними борговими зобов’язаннями.
Ключовими елементами даної норми можна визначити за скороченою формулою: У зв’язку із вчиненям правочинів шляхом обміну (зміни умов діючих позик), випуску та продажу відповідних боргових зобов’язань Уряд може прийняти рішення…..
І. Повинен мати місце — правочин.
ІІ. Спосіб його вчинення — обмін, випуск, продаж.
Щодо І. Який правочин мається на увазі? Хто є його сторонами? Які умови? Тут законодавець залишає прогалини.
У будь-якому випадку, стороною правочину повинен бути кредитор, який є власником боргу. А якщо, припустімо, кредитор не вчиняє жодного правочину, очікуючи завершення його строку?
У такому випадку ця норма законопроекту взагалі не може застосовуватися.
Про що це говорить? Комітету кредиторів достатньо не вчиняти жодних дій щодо власних боргових документів, і у такому випадку жоден мораторій їм не загрожує.
Це черговий раз говорить про те, що законопроект мав популістичний характер, адресований у першу чергу власному населенню, імітуючи в очах громадськості жорстку позицію Уряду в питаннях захисту економічної безпеки держави.
Заграючи з народом, Кабінет Міністрів України також зазначає, що «Уряд має право спрямовувати кошти, що платять платники податків в Україні, на потреби її громадян, а не на повернення кредитів, що брав клептократичний режим Януковича».
Такі висловлювання протирічать засадам міжнародного фінансового співробітництва, оскільки зобов’язання на себе бере держава, а не фізична особа. Тому в дійсності Уряд повинен заплатити по боргу, і кредитору неважливо –це кошти платників податків фізичних осіб чи юридичних, чи це інші фінансові надходження державного бюджету – «гроші, як кажуть, не пахнуть».
Небажання кредиторів йти на поступки, також можна зрозуміти, Україна не розвивається, відсутні структурні перебудови, а одвічні проблеми не долаються.
На підтвердження такого обґрунтованого побоювання з фінансової точки зору слугують останні дослідження міжнародної аудиторської та консалтингової компанією Ernst&Young.
Результати опитування 100 працівників великих компаній у порівнянні з минулим роком виявили збільшення з 60 до 80% кількості респондентів, які відповіли ствердно на запитання: «Чи вважаєте ви, що хабарництво та корупція широко поширені у вашій країні?».
Таку відповідь, за словами керуючого партнера компанії EY в Україні, можна розглядати як «жовту картку» ефективності та швидкості реформ, що спрямовані на боротьбу з корупцією в Україні.
Міністерство соціальної політики України
Державна служба статистики
В ході презентації згаданого вище законопроекту Прем’єр-міністр зазначив: «Уряд, Парламент не один місяць проводять роботу для того, щоби стабілізувати фінанси української держави, наповнити бюджет, зменшити боргове навантаження з українського бюджету і дати можливість людям відчути те, що життєві стандарти змінюються, – що заробітна плата може зрости, можуть бути створені робочі місця, що доходи громадян можуть бути проіндексовані. І що життя в Україні просто буде краще».
Аналіз:
Згідно з повідомленням Державної служби статистики, у квітні 2015 року офіційний рівень безробіття в України знизився до 1,8%, у порівнянні з 1,9% в березні. Наразі зареєстровано 486,4 тис. безробітних. Із них – 374,7 тис. отримують допомогу по безробіттю, середній розмір якої в місяць становить 1,196 тис. грн.
Міністр соціальної політики Павло Розенко під час брифінгу повідомив: «Безумовно, індексація заробітних плат і пенсій може відбуватися лише за умови наявності відповідного додаткового ресурсу. Тобто, для того, щоб щось витратити, треба цей ресурс мати. На сьогоднішній день ми не можемо сказати, що маємо достатній ресурс для того, щоб зробити індексацію зараз».
Востаннє мінімальна пенсія, мінімальна зарплата й прожитковий мінімум в Україні піднімалися 1 грудня 2013 року. Ці показники залишаються на рівні 1218 гривень (прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальна зарплата) і 949 гривень (мінімальна пенсія).
Простежте логіку – наслідком непрофесійної економічної політики протягом останнього року стала в тому числі девальвація національної грошової одиниці, що зумовило зростання цін на імпортну продукцію у гривневому еквіваленті, а опосередковано – подорожчання фактично всіх товарів та послуг, які так чи інакше містять імпортну складову, при чому офіційний показник інфляції ні за минулий, ні за 2015роки, не відобразить таку тенденцію до зростання, яка фактично перевищує 200%.
Наслідком підвищення цін є зростання податкових надходжень у зв’язку зі збільшенням бази оподаткування, про що красномовно свідчать офіційні повідомлення Міністерства фінансів України стосовно показників виконання зведеного бюджету України за січень-березень 2015 року в розмірі 13,97 млрд грн,у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Ось реальний результат усіх намагань Уряду покращити життя українців.
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Національний банк України
Минулого тижня Джованні Сальветті, який представляє в Україні інтереси Rothschild & Cie (за його участі свого часу було продано «Правексбанк», а сьогодні разом з компанією «Інвестиційний капітал України» здійснюється продаж бізнесу Президента України «Roshen»), у своєму інтерв’ю рекомендував Україні посилювати ділову співпрацю з Китайською народною республікою оскільки, за його словами, Україна є чи не найкращим партнером КНР у постачанні продовольства та сільськогосподарської сировини.
Уряд України поділяє точку зору фінансиста. Цього тижня Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко зустрівся з членами китайської делегації, що прибула до України для проведення інспектування та реєстрації потужностей, на яких здійснюється виробництво перероблених білкових кормів на основі рослинних компонентів.
«У 2014 році експорт української аграрної продукції і зернових, зокрема до Китаю, значно зріс. Тому налагодження подальшої продуктивної співпраці є одним із пріоритетних напрямків міжнародної діяльності Міністерства», – зазначив Олексій Павленко.
Цим співпраця з КНР не обмежується – нагадаємо, що свій візит до Шанхаю цього тижня здійснила і В. Гонтарева, було підписано двосторонню угоду про валютний своп для валют китайський юань/гривня на суму до 54 млрд гривень та 15 млрд китайських юанів (близько 2,44 млрд доларів).
А декілька тижнів тому Віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубков доповів щодо проведення переговорів із інвесторами з Китаю про отримання довгострокової позики на будівництво житла. Китайська компанія CITIC Construction Co., Ltd готова інвестувати в будівельний ринок України $ 15 млрд, які допоможуть розв’язати проблему доступного житла в країні.
Як бачимо, співпраця з КНР налагоджується неймовірними темпами і цілком вірогідно, як зазначає й Олексій Павленко, і Джованні Сальветті, основною галуззю співпраці має стати саме сільське господарство.
Тому дозволимо собі прогнозувати, що зі скасуванням у наступному році мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення інвестори з Китаю будуть активними учасниками ринку, і держава всіляко їм в цьому сприятиме, як і вони сьогодні допомагають нам.
До речі, цікавою також є думка Джованні Сальветті щодо приватизації в Україні, і можливо Уряду варто дослухатися й до цих рекомендацій: «.. розумію, що країні необхідні кошти, але в умовах, в яких тепер перебуває Україна з її високими ризиками, ціна на активи буде низькою (якщо ним взагалі зацікавляться!)… коли ситуація стабілізується, ціна, з високою вірогідністю, буде набагато вищою».
Адміністрація президента
Міністерство фінансів України
На тлі війни з комерційними кредиторами Україна продовжує отримувати фінансову допомогу від країн-донорів.
Так, цього тижня Японія виділила Україні $ 1,5 млрд кредитної допомоги на реалізацію низки проектів на підтримку розвитку.
Заступник глави АП України Валерій Чалий також позитивно відзначив рішення уряду Японії про виділення Україні додаткової допомоги у розмірі $ 316,6 млн для стабілізації національної економіки та на підтримку реформ.
Крім того, поширилися повідомлення, що Європейський союз готує угоду з Україною, Молдовою та Грузією про надання їм 200 млн євро безповоротної допомоги та ще 2 млрд у вигляді кредитів для малого і середнього бізнесу.
Якщо Прем’єр-міністр говорить про те, що кредити попередніх урядів населення не відчуло, то, щоб не допустити аналогічної ситуації, вірніше її повторення за декілька років, ми б вважали за доцільне Уряду детальніше інформувати громадськість про те, куди кошти скеровуються та яким чином освоюються: чому б не створити окремий інформаційний ресурс із простою графікою та чітким відображенням надходження коштів на рахунки в казначейство із вказівкою, на який проект їх планується використати (з детальними відомостями), а з часом, – які суми уже сплачено та за які етапи робіт. Це ж зовсім не складно, і зробить процес використання прозорим та зрозумілим, сприятиме зростанню довіри населення до влади…
Кабінет Міністрів України
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
1. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк вимагає від Міністра енергетики та вугільної промисловості України невідкладно погодити і внести до Парламенту проект закону, що приводить до європейських стандартів процедуру підключення до електричних мереж і демонополізує цей ринок. Про це Глава Уряду заявив на засіданні Кабінету Міністрів у середу, 20 травня.
Він нагадав, що чотири місяці тому дав доручення Державній фінансовій інспекції і звернувся до органів прокуратури та Служби безпеки України розпочати розслідування щодо діяльності компанії «Енергоатом»: «Очікую результатів фінансової перевірки і результатів розслідування діяльності цієї компанії».
Аналіз:
Ситуація з погодженням нестандартних підключень до електромереж має місце – ринок фактично монополізований. Разом з тим правила підключення визначаються НКРЕКП як регулятором ринку, і формально комісія не підконтрольна Уряду та не входить до системи органів виконавчої влади. Тому, якби Прем’єр-міністр справді бажав вирішити проблемне питання, достатньо було б запропонувати т.в.о. голови НКРЕКП надати доповідь на засіданні Уряду із зазначеного питання, за результатами якого прийняти розпорядчий акт та доручити, до моменту прийняття закону, на засіданні комісії внести зміни до відповідного порядку.
А те, що очільник Уряду сам визнає невиконання підлеглими доручення, говорить не стільки про них, скільки про нього як про керівника.
2. Міністр енергетики та вугільної промисловості наголосив на необхідності проведення приватизації в енергетиці та подолання стереотипів про те, що тільки держава завжди є надійним та ефективними управлінцем.
За словами Володимира Демчишина, в основі приватизації повинні бути проведення відкритого публічного конкурсу та встановлення інвестиційних зобов’язань, дотримання яких буде контролюватися, а також урахування енергетичної безпеки держави. «Дешево ніхто продавати не буде. Тільки конкурс, прозорий приватизаційний процес», – зазначив Міністр.
Володимир Демчишин поділився думками щодо приватизації вугільних підприємств та висловив сподівання, що Програма реформування вугільної галузі, підготовлена Міненерговугілля, буде затверджена в найближчий час. Наголосив, що необхідно провести аудит кожної шахти, щоб оцінити її перспективність та реальну вартість. На його думку, в шахти може інвестувати той, хто стане власником генеруючої компанії, забезпечивши поставки вугільної продукції.
Аналіз:
Про програму реформування вугільної галузі та її затвердження «найближчим часом» ми чуємо другий місяць поспіль. Однак цікаві зовсім інші слова міністра, а саме: потенційний власник генеруючої компанії візьме участь у приватизації шахт, чим забезпечить своє підприємство поставками вугілля.
Насправді аналогічну ситуацію ми спостерігаємо сьогодні у генеруючої електроенергію компанії ДТЕК, при цьому сам міністр Демчишин говорить про те, що компанії, підконтрольні ДТЕК, показують балансову вартість 1 т вугілля вищу, ніж та, що, на думку міністерства, є в дійсності, через що завищується закупівельний тариф електроенергії, а наступний наслідок – підвищення тарифів для населення.
У плани приватизації включено єдину на сьогодні компанію, яка генерує електроенергію, використовуючи вугілля, та яка не входить до структури ДТЕК, — це «Центренерго».
Якщо план реформування вугільної галузі передбачатиме приватизацію «Центренерго» разом з державними шахтами, які постачатимуть вугілля для потреб цього підприємства, з обов’язковою інвестиційною умовою щодо цього, мораторію на скорочення робочих місць та працівників, — це допустимо та прийнятно.
Водночас, якщо такі лоти приватизовуватимуться окремо, достатньо приватизувати «Центренерго» та припинити купувати вугілля у державних шахт, щоб довести їх до банкрутства та купити без жодних зобов’язань за значно меншою вартістю.
Міністерство культури України
Завершити тижневий огляд хотілося б чимось, не пов’язаним із питаннями економіки, зовнішнього боргу, конфліктами в коаліції.
У ці дні в Австрії відбувається фінальна частина «Євробачення 2015». Конкурсу, на якому Україна протягом останніх років була серед лідерів, а вся країна, затамувавши подих, перед екранами телевізорів переживала за наших артистів.
Такі події об’єднують, надихають, консолідують, формують почуття національної гордості.
Крім цього, вони сприяють міжнародній впізнаваності країни, пропагують її культуру та мають вагоме значення для її поширення у світі, не говорячи вже про опосередковані наслідки.
Однак у цьому році Міністерство культури України, викорінюючи таке явище в країні, як комунізм, переписуючи історію України, запроваджуючи додаткові збори для кінодистриб’юторів, вирішило разом з НТКУ, що участь України в конкурсі недоречна.
Причини прийняття такого рішення загалом є зрозумілими, об’єктивними. Поряд з цим пригадайте відчуття, коли Дніпропетровський Дніпро пробився до фіналу кубку УЄФА, чи перемоги наших боксерів Кличко, Узика, Ломаченка.
Здавалося б доречним розглянути можливість крім негативу, дарувати населенню хвилини щастя.