На початку все було схожим на те. Користувачами соціальних мереж в першу чергу став "креативний клас" – люди з достатнім інтелектуальним потенціалом та рівнем доходів. Facebook став вільною платформою громадських діячів, журналістів, політиків для обміну інформацією та ідеями.
Авторитарні режими виявилися безпорадними перед мережею і не знали, як протидіяти їй. Всі пригадують, як з допомогою Facebook творилася "арабська весна", та і в українському Майдані він відіграв не останню роль.
В Україні були свої особливості соціальних мереж. Коли в світі все більше панував Facebook, в нас великою популярністю користувалися російські мережі. "Вконтактє" для молоді, яка хоче обмінюватися мемами та піснями, та "Однокласники", де старше покоління обмінювалося рецептами. У нас Facebook зберігав свою умовну елітарність до 2017 року, коли в умовах військової та інформаційної агресії російські мережі були заблоковані. У 2019 році користувачами Facebook стали 13 млн. українців. Соціальна мережа стала дійсно масовою в Україні, як і в світі. Та чи збулася ідеалістична мрія моїх друзів-технооптимістів?
Велика кількість людей завжди більш цікава для тих, хто хоче впливати на суспільство. А от збільшення кількості юзерів не переросло в якість. Рівень критичного мислення та інтелектуального потенціалу середнього користувача соціальної мережі впав, а простір для маніпуляцій зріс. Сьогодні згадки новин про Facebook, як правило, не про перспективи, а про загрози та проблеми.
Авторитарні режими пристосувалися до нових умов. До нашого лексикону увійшло слово "фейк". Брехня великих ЗМІ існувала завжди, але її джерело було персоніфікованим. Наприклад, в 2004 році "Пора" випустила наліпки з логотипами провідних національних телеканалів з попередженням "Вони брешуть!". А хто бреше зараз? На вибори впливають фабрики ботів, проплачені блогери та коментатори. Брехня не зникла, просто стала більш анонімною.
З'явилися й інші проблеми. Тривогу викликає приховане стеження за користувачами та збір їх даних. Досі немає відповіді, де межа між свободою слова та цензурою у Facebook. Хтось скаржиться на засилля у мережі "мови ворожнечі", а хтось на несправедливе блокування. Вже не кажучи про те, що мережа виявилася чудовим інструментом для шахраїв, шантажистів та інших злочинців.
Мрія про "інформаційний комунізм" зазнала краху, а також породила нові проблеми, які ми маємо вирішити. І справа тут не в тому, що розробники с недопрацювали своє творіння. Воно дійсно дуже революційне. Справа в тому, що технології змінюють світ навколо людини, але не саму людину. Брехня і прагнення маніпулювати масами були і в часи Геродота. Неправдивими чутками ділилися напевно і в епоху енеоліту. Просто раніше необхідно було знайти співрозмовника, а сьогодні достатньо натиснути кнопку "репост".
Виявилося, що концепція всезагальної рівності провальна не лише в економіці, а й в світі інформації. І криза Facebook нагадує, що суспільству потрібна еліта, а свобода завжди іде поруч з відповідальністю.