В той час, коли увага України та Європи прикута до чемпіонату Європи з футболу, Віктор Янукович «цементує» свою владу та видає Указ №388/2012 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 25 травня 2012 «Про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом в Україні», таким чином надаючи Рішенню РНБО статусу Указу Президента України.
Дещо з першоджерела: «Основними причинами тероризму є радикалізм, екстремізм, політизація проблематики міжнаціональних, етноконфесійних відносин, поширення громадянської нетерпимості та протистояння, насамперед у площині суспільно-політичних відносин, а також негативний вплив міжнародних терористичних і релігійно-екстремістських організацій.
Радикально налаштовані сили намагаються використовувати труднощі, пов'язані з накопиченням багатьох нерозв'язаних соціальних проблем, у своїх вузькокорпоративних цілях».
Іншими словами, в усьому винні міжнаціональні відносини, які міжнародні терористичні та релігійно-екстремістські організації та радикально налаштовані сили (напевне внутрішні) використовують шляхом радикалізації, екстремізації та політизації суспільно-політичних відносин.
Натомість Президент чомусь не згадує про прийнятті парламентом, провокаційні за суттю, Закон «КаКа» «Про засади мовної політики» та «антиафганський» закон № 9127.
Якщо з внутрішніми силами більш менш зрозуміло, то так і залишаються невідомими назви міжнародних терористичних та релігійно - екстремістських організацій , які становлять загрозу Україні. Адже відомо, що в минулорічних та цьогорічних терористичних актах обвинувачуються виключно громадяни України, а з релігійно - екстремістських організацій мені відоме лише «Біле Братство», якому «дали раду» ще в середині 90-х.
Натомість автори Указу № 388 основний наголос зробили не на віртуальних зовнішніх ворогах, а на засобах боротьби з ними. Так Кабмін має розробити порядок визнання організацій терористичними та порядок їх ліквідації . Відомо , що в усьому світі терористичні організації ліквідуються способом «ліквідації».
Не конкретизував Президент і про те, які саме додаткові повноваження із застосуванням спеціальних технічних засобів необхідно надати підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність. А тому «любов» СБУ та МВС до прослуховування, стеження та інших порушень конституційних прав громадян ймовірно стане просто доступнішою.
Але найбільше питання викликає ініціатива Президента розробити законопроект про приватну детективну розшукову діяльність.
Яким чином, недержавні оперативно-розшукові органи можуть запобігати тероризму ? Залишається питанням. Можна лише здогадуватися, що недержавним охоронним структурам потрібна легальна можливість здійснювати оперативно-розшукову діяльність та навіть легально носити та використовувати вогнепальну зброю.