Нещодавно голова фракції «Самопоміч» в міськраді Андрій Дмитрієв ініціював положення «Про депутатський фонд Херсонської міської ради», яке похапцем внесли до порядку денного сесії. Суть ідеї полягає у щорічному виділенні грошей кожному депутату для вирішення нагальних проблем, з якими звертаються городяни до своїх обранців. На цей рік пропонується виділити по 500 тисяч гривень для 54 депутатів міської ради, тобто 27 мільйонів загалом. На хвилинку – це більше третини бюджету міста!
Депутатам, очевидно, дуже хотілось проштовхнути цю ініціативу. Після того, як в п’ятницю зранку вони її провалили, керівники фракцій вирішили просто переголосувати. В результаті, 29 депутатів з 42 присутніх підтримали рішення про створення «депутатських фондів».
Хотілось би вірити, що вони керувались виключно інтересами херсонців, а активна позиція в створенні цих фондів, обумовлена лише їх благими намірами чи наївністю. Бо насправді ми отримуємо низку корупційних ризиків і втрату містом стратегічних пріоритетів. Мало того, що в положенні розмитий механізм контролю за освоєнням виділених коштів, так ще й немає чіткого розуміння розподілу депутатів за округами. На сьогодні 16 округів не мають депутатів в міськраді, 7 округів – мають двоє і більше обранців, 8 депутатів - не мають округів взагалі. При цьому кожен, хто хоч раз був депутатом, розуміє, що існує достатньо законних можливостей виділення коштів на округ.
Депутати при цьому відверто наплювали на городян, які нищівною критикою не лишили каменю на камені від цих фондів. В погоні за лавками в дворах та фарбуванням парканів (читай – популізмом і «тюнінгом») місто може так і не дочекатись спорудження і реконструкції низки об'єктів. Адже таке рішення не знайде сприйняття ні з боку парламенту, ні з боку уряду. В результаті шанси на підтримку з державного рівня спорудження стратегічних об’єктів на кшталт мостового переходу, реконструкції водогону чи фінансування профтехосвіти і компенсації витрат перевізникам за пільги, суттєво знижуються.
Дивно, що необхідність у депутатському фонді виникла в той час, коли обласний центр не має оновленого Генерального плану, незатверджену Теплову схему міста, не вирішену долю Херсонської ТЕЦ, а туристична інфраструктура досі не спроектована. Окрім цього, на тлі занепаду будівельної галузі міська рада не може прийняти необхідні для будівельників рішення про відвід землі під трансформаторні підстанції та свердловини.
Та замість дійсно практичних і конструктивних рішень, які так необхідні місту, депутатам вирішили обмежитись зовнішнім «тюнінгом» і популізмом.