Як Європа рятує власну культуру?

Світ за короткий час змінився до невпізнаваності. Державні заклади та школи закриті на декілька тижнів, по всій Європі обмежують свободу пересування і просять не виходити із дому, а концерти, фестивалі, книжкові ярмарки перенеслись на невизначений час або взагалі скасовані. Люди занепокоєні забезпеченням базових потреб для себе та близьких. За таких умов вже мало хто задумується про багате культурне життя суспільства.

Фото: Макс Требухов

Разом із тим, зараз ми переживаємо бум онлайн-вебінарів, концертів, hangouts- «зустрічей». Ви, напевно, бачили вірусний ролик італійців на балконах, які співають. Спів — це не тільки вид мистецтва, але й ефективний спосіб психотерапії. Люди намагаються будь-якими методами урізноманітнити “соціальне дистанціювання”, на якому так наполягають медики.

Всі чудово розуміють, що після такого «крутого піке» багато секторів економіки зазнають невиправної шкоди та ще довго будуть оговтуватись від потрясіння. Культурні та креативні індустрії будуть поміж перших. Український Парламент визнав форс-мажором ситуацію з пандемією, що убезпечить багато заходів, які були скасовано. Крім того, звільняються від сплати ЄСВ до 30 квітня ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

А що ж роблять європейські держави для підтримки свого мистецького сектору?

Вже зараз Європейська Комісія та Виконавча агенція з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА), які опікуються найбільшою програмою Європи для підтримки культурних та креативних індустрій «Креативна Європа» (до якої входить і Україна), оперативно аналізують рівень негативного впливу пандемії на мистецьку спільноту. Вони вивчають, яким чином можна запровадити гнучкіші правила своїх конкурсів та як допомогти своїм бенефіціарам пережити цю кризу.

Крім того, у ряді європейських країн національний уряд вже зараз запроваджує екстрені заходи, щоб підтримати сектор.

Німеччина

● Гарантується визнання витрачених коштів на профінансовані проєкти, навіть якщо активності по ньому були передчасно завершені або не виконані через пандемію.

● Чинні програми підтримки мистецького сектору переформатують таким чином, щоб допомогти митцям та фрілансерам, які потерпають від ситуації в першу чергу. Крім того, буде створений додатковий спеціальний фонд підтримки культурного та аудіовізуального секторів.

Люксембург

● Запровадження соціальної допомоги для митців, які втратили роботу внаслідок терористичних актів або епідемій, яка прирівнюється до мінімальної заробітної платні в країні.

● Працівники культурного сектору також мають право на оформлення часткового безробіття та компенсації, в разі, коли їхні проєкти або заходи були скасовані внаслідок форс-мажорних обставин.

Чехія

Інститут Мистецтв та Театру зробив обширне дослідження сектору, в якому взяли участь понад 500 респондентів. За ним і визначили, хто і як постраждав від ситуації найбільше. Якщо коротко, то із заходів сектору ККІ знімаються будь-які штрафні санкції за невиконання певних зобов’язань або недосягнення показників (як-то кількості відвідувачів), а у виключних випадках навіть надаються додаткові гранти на підтримку.

Норвегія

Крім скасування штрафів за невиконання зобов’язань, заплановано також надання додаткової допомоги через фонди солідарності (Litteraturhuset/The House of Litterature Oslo, Forfattersentrum) або через підтримку проєктів (як-то у Fritt Ord на додаткові 4 млн.євро).

Крім того, 16 березня норвезький Парламент прийняв пакет рішень, за яким зменшуються податки, збільшуються соціальні гарантії в разі хвороби, а для самозайнятих осіб або фрілансерів гарантується тимчасовий дохід у розмірі 80% від їх загального місячного доходу, який почне виплачуватись з 17-го дня після моменту втрати роботи/ зупинки проєкту. Міністерство Культури виділить 300 мільйонів норвезьких крон (майже 30 мільйонів євро) на компенсацію скасованих заходів у сфері культури, а також 60 мільйонів євро на підтримку спортивних заходів та інших активностей.

Польща

● Міністерство Культури та національної спадщини (MCNH) започаткувало спеціальну програму для культурних інституцій, яка спрямована на розширення їх активностей через онлайн-канали (створення онлайн-бібліотек, онлайн-театрів тощо).

● Міністерство перевело всі звернення працівників сфери культури в онлайн-режим і приймає заявки на допомогу та оформлення субсидій через онлайн-кабінет.

● Міністерство розвитку (MD) розробляє схему підтримки для самозайнятих осіб та тих, хто працює на проєктній основі, і, відповідно, втратив джерело доходу.

Данія

● Запровадження “схеми компенсацій” заходам, яким довелось скасувати свої активності. Вони охоплюють еквівалент суми повернутих квитків, доходів від продажу їжі та напоїв, гонорарів артистів та продажу брендованих товарів.

● Запровадження “тристоронньої угоди”, яка покриває період з 9 березня по 9 червня 2020 року. В разі, якщо підприємство через втрату доходу планує звільнити більше, ніж 30% персоналу або більш як 50 людей, пропонується наступна тристороння угода: держава гарантує 75% від окладу працівника (виплата не має перевищувати 3 тис.євро), який може бути звільнений. Компанія гарантує виплату решти 25% від окладу працівника. Сам працівник втрачає 5 днів відпустки (на цей інструмент забюджетовано 346 мільйонів євро).

Спільне лихо як ніколи об’єднало європейську культурну спільноту, яка попри все намагається реалізувати проєкти міжнародної співпраці, перенести заплановані активності на інший час або в онлайн-вимір і морально допомогти одне одному.

Хочу подякувати колегам з інших Бюро програми «Креативна Європа» по всьому континенту, які допомогли зібрати дану інформацію. Програма триває, багато конкурсів досі відкриті, тому, впевнені, що грантова підтримка цьогоріч стане в пригоді українським заявникам.

Альона Дмуховська Альона Дмуховська , Менеджерка Національного бюро програми ЄС “Креативна Європа” в Україні
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram