Україна також не залишилася осторонь цих процесів. Думаю, всі могли помітити надзвичайно потужні зливи цього літа, коли за годину випадала місячна норма опадів, паралізуючи рух у великих містах.
В таких умовах бізнес також повинен шукати нові шляхи та моделі своєї роботи, ставати більш інноваційним та екологічним. При цьому, отримання прибутку залишається в основі діяльності будь-якого підприємця, зацікавленого в розвитку своєї справи.
Як поєднати ці два компоненти: екологічність та зростання прибутків? Під час обговорень на цьогорічному Київському міжнародному економічному форумі ми дійшли простої та зрозумілої відповіді: розвивати екологічні технології.
З моменту публікації доповіді Римського клубу “Limits to Growth” (1972), питання зміни клімату має дедалі більший вплив не лише на активістів та уряди, але й на фінансування. Численні платформи, конференції, наукові дослідження підтверджують: клімат — це про економіку, про гроші та вигоду.
Так, у 2018 році Пол Ромер та Вільям Нордгауз отримали Нобелівську премію з економіки за дослідження впливу кліматичних змін на економічне зростання.
Зміни клімату, досягнення сталого розвитку та кліматичної нейтральності — у центрі міжнародних і національних планів дій. Кіотський протокол та Паризька кліматична угода, Кліматичний план Байдена, численні заяви лідерів держав у Глазго та ще низка ініціатив національних урядів щодо досягнення кліматичної нейтральності на період від 2030 до 2060 року — свідчення ролі питань клімату в сучасному порядку денному.
Європейський Союз, який є ключовим торговельним партнером України, є також одним із лідерів впровадження екологічних ініціатив. Європейський зелений курс — це масштабний план обсягом понад €1 трлн щодо досягнення кліматичної нейтральності цілого континенту до 2050 року.
З цієї суми близько €30 млрд спрямовані на різноманітні інвестиційні програми для приватних компаній з-за меж ЄС, що сприятимуть переходу на зелені технології та кліматичну нейтральність. І Україна може брати в цьому процесі безпосередню участь.
Зелена енергетика, органічне сільське господарство, сучасні будівельні матеріали та smart-системи, необхідні для реновації будинків та підвищення їхньої енергоефективності — це лише низка напрямків, де українські виробники вже можуть скласти гідну конкуренцію на світовому ринку.
Частка ЄС в структурі української торгівлі складає 40,7%, а загальний обсяг торгівлі товарами й послугами у 2020 році склав €48,1 млрд. Ігнорувати процес трансформації європейської економіки — не скористатися шансом долучитися до масштабних потоків додаткового фінансування інноваційних проєктів.
Та Європейський зелений курс — це не лише про “пряник”, але й про “батіг”. Для тих, хто не дотримується екологічних обмежень, запроваджується спеціальний податок — Механізм коригування вуглецю на кордоні (CBAM).
Ключові українські експортні галузі, зокрема металургія та продукція сільського господарства, можуть втратити свою основну конкурентну перевагу — низьку вартість виробництва та транспортування, що компенсуватиметься високим вуглецевим податком.
Експерти вже підрахували, що через впровадження CBAM український експорт щороку втрачатиме додаткових €566 млн. Це суттєвий удар по конкурентоспроможності українських товарів та послуг і загроза для наповнення державного бюджету податками.
Адекватна відповідь бізнесу — інвестувати в інновації та розвиток нових технологій, здатних відповідати потребам часу і запитам суспільства.
Для цього уряд та бізнес мають об'єднатися задля того, щоб створити належну інфраструктуру для розвитку інноваційних та конкурентних українських виробництв, знайти необхідні кошти для фінансування стартапів, індустріальних та технологічних парків.
Одним з прикладів концентрації інфраструктури для розвитку вітчизняних стартапів став інноваційний парк UNIT.City, де сотні українських підприємців працюють над створенням сучасних продуктів, що складатимуть основу української технологічної економіки XXI століття.
Ми маємо запам'ятати просту та очевидну істину: хто не впроваджує інновації — той стоїть на місці. У час, коли світ навколо нас швидко рухається, ми маємо бути вдвічі швидшими.