ГлавнаяБлогиБлог Юлії Орлової

«Нескінченна гра. Гнучкість як суперсила в епоху змін» Саймона Сінека. Уривок із книги

Є ігри, у які не можна виграти чи програти, вони тривають вічно та не мають чітких правил. Вони складніші за шахи чи футбол, бо ти постійно в динаміці, без шансів на відпочинок чи стабільність. Такими іграми є бізнес, політика й навіть саме життя, і ця нова книжка Саймона Сінека «Нескінченна гра. Гнучкість як суперсила в епоху змін» (видавництво бестселерів Vivat) — для справжніх гравців. Для тих, хто хоче мати глобальне бачення, мислить мірками цілих поколінь та вважає себе візіонером.

РОЗДІЛ 10

ЕКЗИСТЕНЦIЙНА ГНУЧКIСТЬ

Дехто вважав його божевільним. Він почав розпродавати активи та майно. Він узяв позику, заклавши свій поліс страхування життя й навіть ліцензував права на своє ім’я. Якщо справи в компанії йдуть аж так добре, чому він залишає її саме зараз, щоб розпочати щось інше, таке ризиковане? Але 1952 року саме так вчинив Волт Дісней. Він не збожеволів. Він зробив Екзистенційний Поворот.

Волт Дісней звик ризикувати й пробувати щось нове. Як молодий художник, котрий працював у галузі анімації, що на той час активно розвивалася, Дісней постійно впроваджував інновації. Він був одним з перших, хто зняв короткометражні фільми, у яких справжні актори взаємодіяли з героями мультфільмів. 1928 року він першим створив мультфільм із синхронізованим звуком «Пароплав “Віллі”», який нині став класикою анімації. Утім, не бажаючи задовольнятися лише виробництвом розважальних короткометражок, покликаних забавляти аудиторію, Дісней узявся знімати анімаційний фільм, який був правдоподібною альтернативою реальності. Такий, який міг би викликати весь спектр людських емоцій. І 1937 року він випустив перший в історії повнометражний анімаційний фільм «Білосніжка та сім гномів». Доти світ не бачив нічого подібного. Еволюція робіт Діснея не була результатом експериментів заради експериментів. Ним не керувало й бажання розбагатіти чи стати знаменитим. З кожним кроком Дісней наближався до своєї Шляхетної Мети, запрошуючи глядачів залишити стрес і життєві негаразди позаду й поринути в більш ідилічний світ, який він створив.

Бачення такої Шляхетної Мети почало формуватися в Діснея ще в дитинстві. Коли йому було чотири роки, його батько Еліас перевіз сім’ю із Чикаго на ферму в провінційне містечко Марслайн, штат Міссурі. Малий Волт зростав на природі, де міг споглядати різних тварин, у великій родині та в дружній спільноті. Це був, як пізніше розповідав його старший брат Рой, «просто рай для міських дітей». Але таке ідилічне дитинство тривало недовго. Спроба Еліаса Діснея стати фермером зазнала поразки, і через п’ять років після прибуття до Марслайна сім’я мусила знову переїхати.

Осівши в Канзас-Сіті, Еліас придбав для юного Волта газетярський маршрут, і той мав працювати й допомагати родині звести кінці з кінцями. Але не міг цим зарадити. І мірою того, як погіршувалося їхнє фінансове становище, Еліас відчував дедалі більший стрес і дедалі частіше зривався. «Дійшло до того, — згадував Волт Дісней, — що, чесно кажучи, батько жорстоко мене бив». На щастя, ще на фермі Дісней відкрив для себе малювання — хобі, яке дало йому чудову можливість утекти від труднощів реального життя. До кінця своїх днів Дісней використовував власний хист і фантазію, щоб дати іншим шанс відпочити від складних життєвих обставин, запрошуючи людей туди, де вони могли б відчути таку саму радість, яку дарували йому дитячі спогади про життя в маленькому містечку Марслайн.

До нескiнченностi й далi

Здатність Волта Діснея переносити людей в інший світ виявилася досить прибутковою. На додачу до визнання критиків і громадськості «Білосніжка» лише за перший рік заробила понад вісім мільйонів доларів (еквівалент понад 140 мільйонів у перерахунку на сучасні гроші). Використавши гроші та успіх, які здобув цей фільм, Волт побудував студію в Бербанку, штат Каліфорнія, і створив корпоративну культуру, яка, за словами колишнього працівника Дона Ласка, була «просто раєм». Щоб виплатити борг, який виник під час будівництва студії, і сприяти її зростанню, Рой Дісней, головний виконавчий директор Walt Disney Productions, запропонував зробити компанію публічною. Волт виступив проти цієї ідеї, боячись, що акціонери втручатимуться в справи. Однак зрештою він був змушений поступитися, і компанія таки стала публічною.

Розвиваючись, компанія стикалася з низкою нових викликів. Насамперед корпоративна культура Walt Disney Productions стала більш стратифікованою. Наприклад, пільги, які раніше пропонували всім, тепер отримували лише ті, хто обіймав вищі посади. Зі збільшенням різниці в заробітній платні поглиблювалися внутрішні суперечності. Зрештою Дісней уперше зіткнувся з вороже налаштованими профспілками. Крах студії «Утопія» разом з тиском акціонерів, які вимагали від нього знімати більш економічно вигідні фільми, та обмеження у творчості, яких він зазнавав через бюрократів, залишили Діснею відчуття абсолютної поразки й зневіри в майбутньому. Walt Disney Productions стала більш обмеженою та менш далекоглядною, а Діснейпереконався, що цей бізнес більше не відповідає його Шляхетній Меті. Попри розчарування його бачення залишалося необмеженим як ніколи. Саме тому Дісней наважився на Екзистенційний Поворот. Він пішов. Через п’ятнадцять років після прем’єри «Білосніжки» Волт Дісней пішов, щоб стати до нової справи.

Залучивши всі гроші, які виручив від продажу майна, інших активів та акцій у Walt Disney Productions, разом із позикою, яку взяв під власний страховий поліс, 1952 року Дісней заснував нову компанію. Він назвав її своїми ініціалами — WED — і розпочав роботу над новим проєктом, який, на його думку, міг найповніше втілити його Шляхетну Мету. Він мав намір створити реальне місце, куди люди могли б завітати, щоб бодай ненадовго забути про буденність. Він прагнув створити найщасливіше місце на землі. Він збирався побудувати Disneyland.

На відміну від здебільшого небезпечних і занедбаних тогочасних парків розваг, які зазвичай були просто випадковим набором атракціонів, парк, який хотів заснувати Волт, мав стати безпечним, досконалим і з’єднаним однією концепцією. Тут ніщо не мало нагадувати про важку працю чи неприємності, ніщо темне та злиденне не ховалося в тіні. Тут люди могли б цілком зануритися в ідеальну ілюзію. «Думаю, найбільше я хочу, щоб Disneyland був осередком щастя — місцем, де дорослі та діти можуть разом пережити диво, справжню пригоду й почуватися краще завдяки цьому», — зізнавався Дісней. На його переконання, це мало бути місце, де «ти полишаєш СЬОГОДНІ… і входиш у світ УЧОРА й ЗАВТРА».

Тимчасом як глядачі могли лише дивитися фільми, у Disneyland вони мали змогу ніби зануритися в них. І, на відміну від скінченного процесу створення кінострічки, парк можна було розвивати довіку. У манері візіонера з по-справжньому необмеженим мисленням Дісней пояснив: «Disneyland ніколи не буде закінчений. Це те, що ми можемо розвивати й розвивати. Кіно інакше. Коли плівку відзнято та відправлено на обробку, це означає, що ми закінчили зі стрічкою. Якщо і є речі, які можна було б покращити, ми все одно вже не можемо нічого вдіяти. Я завжди хотів працювати над чимось живим, над тим, що постійно розвивається. Це є в Disneyland».

Як багато інших підприємців, Волт Дісней поставив на кін усе, коли започаткував нову справу. Однак будівництво Disneyland стало, мабуть, найбільшим ризиком, позаяк йому фактично не потрібно було цього робити. Він міг утратити значно більше, ніж у випадку зі студією. Це біда кожного необмеженого, далекоглядного лідера. Щойно Дісней зрозумів, що компанія йде шляхом, який більше не веде до його Мети, він був ладен ризикнути всім, щоб почати спочатку. Він пішов не тому, що побачив можливість заробити більше грошей. Він не кинув неуспішний бізнес. Він знайшов кращу можливість розвивати свою Шляхетну Справу й ухопився за неї.

Бачення Гнучкостi

Екзистенційна Гнучкість — це здатність ініціювати серйозні зміни в бізнес-моделі або стратегічному курсі для більш ефективного втілення Шляхетної Мети. Саме гравець із необмеженим мисленням цінує непередбачувані події, що дають йому змогу вносити такі зміни. Якщо обмежений гравець боїться чогось нового та потенційно руйнівного, гравець із необмеженим мисленням насолоджується цим. Коли нескінченно налаштований лідер із чітким баченням Мети дивиться в майбутнє й розуміє, що шлях, яким він рухається, значно сповільнить його просування до Шляхетної Мети, він обирає іншу дорогу. Або якщо цей лідер відкриє нову технологію, яка напевно допоможе йому наблизитися до Мети швидше, ніж та, якою він зараз користується, він обере її. Без цього необмеженого бачення стратегічні зрушення, навіть екстремальні, зазвичай стають деструктивними. Екзистенційна Гнучкість завжди ініціативна. Її не слід плутати із захисним маневруванням, до якого вдається багато компаній, щоб залишитися на плаву, коли з’являються нові технології або змінюються вподобання споживачів. Наприклад, багато газет і журналів докорінно змінювали бізнес-моделі, переходячи в цифровий формат, не тому, що знайшли кращий спосіб розвивати свою справу, а тому, що були змушені еволюціонувати в умовах мінливого світу. Хоча такі зміни необхідні, щоб вижити, вони рідко надихають людей усередині організації або надають їм наснаги. А от Екзистенційний Поворот може це зробити.

Юлія Орлова Юлія Орлова , Генеральний директор видавництва «Віват» (ГК «Фактор»)
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram