Суть цього закону полягає у наступному. На території певної громади розташоване та функціонує підприємство, яке є структурним підрозділом, відділенням або філією державної компанії, великої приватної структури або ж державного органу влади.
Підприємство працює в, приміром, Городоцькому районі Львівської області, використовує природний, людський ресурс, однак податок на доходи фізичних осіб - своїх працівників платить не в місцеві бюджети краю, а за адресою реєстрації центрального офісу компанії.
Мова йде про 15 % нарахування із прибутку кожного працюючого. При цьому діти працівників, звісно, ходять до місцевих шкіл, користуються медичними послугами лікарень. Сума податку у свою чергу розщеплюється (чи точніше мала б розщеплюватися) наступним чином: 25 % - бюджет базової одиниці міста, села, селища; 50% - районний бюджет; 25% - обласний бюджет. У випадку цілої низки працівників державних органів влади або державних підприємств, на жаль, кошти зі вказаного податку працюючого на місцях персоналу справляються в столиці. Якщо мова йде про відділення банків, філії великих приватних підприємств, торгові мережі то податки також дуже часто оминають місцеві бюджети. Причини явища різні від ліні бухгалтерів до бездіяльності органів податкової, а також прогалин в законодавчій базі.
Таким чином частково підтримується і давня легенда про дотаційність регіонів та їх залежність від "доброго царя" в столиці. Можливо, така ситуація вигідна, передусім, киянам, а також – чиновникам, які отримують додаткові важелі впливу на політично «непокірні» території. Адже у випадку, якщо б такі податки сплачувались за місцем фактичної діяльності підприємства чи органу влади, уряд втратив би можливість тиснути на регіони через ручний розподіл субвенцій та дотацій.
Законопроект, у разі його прийняття суттєво підсилить можливості місцевого самоврядування в Україні. Він змусить підприємства здійснювати функції податкового агента та сплачувати ПДФО за місцем фактичного провадження діяльності виробничних, структурних та функціональних підрозділів філій і т.д.
Якщо врахувати, що саме цей податок є найбільшим джерелом надходжень до місцевих бюджетів та базою для забезпечення функцій делегованих державою органам місцевого самоврядування то можна зробити висновок, наскільки вільніше дихатиметься місцевим громадам.
З Проектом Закону можна ознайомитись за посиланням.
Чекаю на Ваші коментарі, або ж зауваження.