Що ми маємо в сухому виході: якогось українця затримали за книжку про Голодомор чи біографію Бандери - скоріше за все це було щось дійсно не дуже радикальне, адже інакше російські ЗМІ б назвали цю заборонену книгу. У той же час у Києві можна спокійно купити книгу російського пропагандиста Корнілова "Донецкая республика: расстреляная мечта", книжки про Путіна і великий зовнішньополітичний потенціал РФ, врешті-решт про кривавість злочинів бандерівців і тьоть у вишиванках з Просвіти. Чомусь Україна не бариться з визнанням книг Бузини і іншого роду псевдоісторичного проросійського сміття екстремістською літературою. Чи буде це наступом на демократію? Анітрохи, заборона небезпечної для нацбезпеки книг - нормальна практика і для країн ЄС, і для США. Головне що це дасть чіткий сигнал, хто господар у цій країні - і це явно не проросійські сили. Політичний Майдан вже відбувся, тепер має відбутися культурологічний. Чому наші громадяни мають бути захищені від російського екстремізму менше аніж росіяни від нашого (читай - книжок про Голодомор і Холодний Яр)?... Війна на рівні історичної пам'яті і політичної міфології набагато дешевша і цікавіша, аніж звичайний артобстріл ворожих позицій. Руссо колись написав - "Революції починаються в бібліотеках" і частково він був правий. Однак Україні слід докласти усіх зусиль, аби усунути інформаційний фронт проти неї всередині самої країни.
Читайте такжеКомитет ВР одобрил запрет на ввоз российских книг, - Кириленко