Власне, про реалістичність. В епоху політичного популізму можна пропонувати що завгодно, навіть якщо обіцянки і суперечать здоровому глузду. Чомусь мало хто замислюється над тим, чи спроможний державний бюджет України витримати всю силу реформаторського запалу. Хоч це, як на мене, дуже влучне питання.
Українців складно чимось здивувати. Навіть той факт, що бюджетом влада керує в ручному режимі, особливого шоку не викликає. Сприймається скоріше як очевидна дійсність. Як же по-іншому? Проте саме такий стиль «роботи» сьогодні є ключовою загрозою, яка здатна спричинити провал реформ та сповзання країни в нову кризу. Нагадаю, відповідно до затвердженого календарного плану Верховної Ради України залишається всього один тиждень роботи в сесійному режимі. Народним депутатам наполегливо «пропонують» встигнути проголосувати за непопулярні в народі реформи: пенсійну, земельну, медичну та затвердити зміни до державного бюджету на 2017-й рік.
Останні події показують, що маштабні трансформації «малювали», буквально, на коліні. Тому до них немає ніякої довіри. Особливо - з погляду їхньої забезпеченості бюджетними фінансами і позитивними наслідками для простих громадян.
Тільки за останній місяць міністерство фінансів виявилося в епіцентрі кількох скандалів.
По-перше, кошти, які були призначені для покриття комунальних пільг і субсидій, закінчилися уже в травні! Причина - через прорахунки при підготовці до прийняття держбюджету на 2017-й рік. В результаті утворилась «діра» в 30-35 млрд грн.
По-друге, порівняння фінансово-економічного обґрунтування медичної реформи, підготовленої МОЗ, і бюджетної резолюції на 2018-2020 роки (підготовленої Мінфіном) свідчить про те, що в уряді немає єдиної думки щодо обсягів фінансування цієї реформи. Оскільки Мінфін передбачив виділити на медичну реформу на 55 млрд грн. менше, ніж рекламувало МОЗ.
По-третє, обсяги надходжень від реформи державної власності взяті зі стелі. До сих пір не ухвалили новий закон про приватизацію, не опублікували список підприємств, які виставляються на продаж, не проведено їхню попередню оцінку. Тим часом мова йде про надходження до держбюджету в розмірі більше ніж 51 млрд грн (за 2017-2019 рр).
Відсутність грошей в казні вже поставило на межу зриву підготовку до опалювального сезону - підприємства ТКЕ працюють не повний робочий тиждень. Органи місцевого самоврядування змушені спішно шукати додаткові кошти на покриття дефіциту бюджетних субвенцій з центру.
Загалом формується атмосфера недовіри щодо здатності уряду своєчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов'язання.
Проте ніхто не пояснює ці речі громадянам. Немає жодної ефективної комунікації між владою та суспільством. Насправді ж йдеться про елементарне – пояснити виборцям, що їх насправді чекає у найближчій перспективі.
Уряд в першу чергу мав би розтлумачити причини виникнення кризи бюджетних платежів у сфері комунальних пільг та субвенцій. Крім того, логічно було б оприлюднити звіт міністерства фінансів щодо скандалів, пов'язаних з підготовленою бюджетною резолюцією на 2018-2020 рр. Чому такого звіту немає? Вочевидь, тому що його ніхто не вимагає.
Нам з усіх сторін кричать, що «треба голосувати за реформи»! Краще, якби цій браваді передувала ретельна перевірка фінансово-економічної обґрунтованості реформ з боку незалежних експертів. Крім того, перш ніж приймати реформи варто їх обговорити з людьми. Тоді влада мала б моральне право сказати, що у нас є не лише «голі» ідеї, а й дорожня карта - як на практиці їх реалізувати та змінити стан справ в країні.
Чи варто чекати на таку чесну позицію? Навряд. Валізи, як то кажуть, уже спаковані. Керманичі йдуть на канікули, а реформи – залишаються у невагомості, як і всі розмови про кардинальні та швидкі перетворення європейської України.