Крім циганського прийому “позолотити ручку” виборцю, застосовувалися й примітивні факти підкупу електорату на кшталт продуктових пайків, безкоштовних вояжів до паломницьких місць, піар на державних телетюнерах тощо. Складалося враження, що саме мажоритарні округи держави перетворилися на велику дійну корову, яку за вим’я бажав потягнути перший ліпший виборець.
Сьогодні 28 жовтня. Настав час відплати голосувальників за “радянську добу”, яку їм подарували ті, хто мають намір завтра носити почесне звання слуг народу. Як нині поведуть себе ті, хто ще вчора насолоджувався солодкою цукеркою до обіднього столу, передбачити складно. Голосуватимуть за покликом серця чи розуму? Не смішіть. Поведуться на харизматичні фейси або на тих, хто словом можуть осідлати коня? Мілко, хоча можливо. На нові обличчя? Без образ, але покажіть хоча б одне із них. Проголосують, бо так сказали гінці від партії влади? Гіпотетично можливо, але ж народ не треба розуміти винятково під кутом “бидла”. Чи результат знову забезпечить його величність адмінресурс?
Як сказала видатна українська поетеса Леся Українка, “Contra spem spero!” (без надії сподіваюсь). Все, якби банально не звучало, у наших з вами руках у головах!
