“Свет мой, зеркальце, скажи, да всю правду доложи…”
Наталія Королевська у політиці не новачок, а тому добре знає, як робиться соціологія та рейтинги. На початку квітня цього року, синхронно чи не в кожній області, загадкові дівчата провели масове “опитування”. Респондентів просили відповісти на чотири запитання. 1. Хто, на вашу думку, буде наступним президентом України? (у переліку прізвища: Віталій Кличко, Наталія Королевська, Юлія Тимошенко, Віктор Янукович, Арсеній Яценюк або графа “інший кандидат”). 2. Чи потрібні Україні нові лідери? (пропонувалося відповісти “так” або “ні”). 3. Вам відомо, що Наталія Королевська домагається відставки уряду Миколи Азарова? (і знову відповідь “так” або “ні”). 4. Чи відомо вам про партію Наталії Королевської “Україна — вперед!”? (“так” або “ні”). Особам, котрі продемонстрували “громадянський обов’язок”, дарували магнітик з логотипом “Україна — вперед!”.
Далі — більше. Перед початком прес-конференції Н.Королевської у Хмельницькому 25 квітня, з лояльними журналістами (ті, хто прийшов писати фактично “джинсу” — авт.) піарники провели “масовану атаку” на послідовність поставлених “правильних запитань” лідерці. Серед них, звичайно, мало прозвучати “рейнтингове”, мовляв, за даними такої-то соціологічної служби, партія Наталі Юріївни успішно долає 5-відсотковий виборчий бар’єр. Якщо точніше, то тоді говорилося про поріг у 5,4%.
Ще один технологічний прийом, нещодавно запущений у телепростір — такий собі біоробот-Королевська, яка розмовляє українською мовою (з боку глядача це виглядає, наче, головна героїня для цього докладає титанічні зусилля. Тому що у неї робоча російська мова). Ролик “У мене є мрія” спрямований на пересічного обивателя, якому небайдужа “вільна, квітуча, сильна Україна”. Словом, черговий стереотип надутих щік із запитом на нових лідерів поступово зомбується у свідомість українців.
“Народний список” як метод маніпуляцій?
Тепер ближче до суті. В Україні триває підбиття підсумків передвиборчого проекту Королевської “Народний список”, який, шляхом голосування пересічних людей з вулиць, повинен був визначити “сильніших” кандидатів на партійні та мажоритарні списки з подальшим правом балотуватися до Верховної Ради.
У “народники” записали осіб, здебільшого з підприємницького кола, котрі якимись чином дотичні або зіграли певну роль у житті лідера партії “Україна — вперед!”. До прикладу, у хмельницький список потрапили такі підприємці, як голова обласної громадської організації “Підприємці Поділля” Галина Кулик, засновник сільгосппідприємства ТОВ “Робімакс-Агро” та член координаційної ради ГО “Підприємці Поділля” Алім Міщук, підприємець Олександр Шемчук.
Що стосується Кулик і Міщук, то обоє запам’яталися хмельничанам:
а) проведенням 10-тисячного податкового майдану у Хмельницькому 2010 року;
б) кількома маршами порожніх гаманців за участю хмельницьких базарників впродовж двох останніх років;
в) “народними вічами”, де оголошувались “догани” Президенту Віктору Януковичу, Прем’єр-міністру Миколі Азарову, віце-прем’єру-міністру соціальної політики Сергію Тігіпку;
г) тижневою наметовою акцією у форматі руху “Вперед!” (це зародок, з якого й виникла партія Королевської — авт.) біля стін Хмельницької облдержадміністрації у грудні минулого року…
Словом, Галина Кулик і Алім Міщук влаштовували цими заходами інформаційні приводи, які навіть не втрачала нагоди відвідувати сама лідер Наталія Королевська. Не секрет, що фінансування таких “насичених” акцій лягало на плечі місцевих підприємців, котрі, мабуть, розраховували на повернення дивідендів сторицею.
“Почесна грамота” від партії не забарилася. 19 липня на засіданні спеціальної комісії “Україна — вперед!” троє партійних босів Є.Суслов, О.Логвиненко, В.Ткаченко (щось аж занадто подуло “нквдівською трійкою”) розглядають, як на їхню думку, дуже принципове питання: “про ситуацію, яка склалася при проведенні голосування за кандидатів народного списку у Хмельницькій області”. Вердикт “суддів” вийшов дещо сумбурний, з огляду на те, що голосування за “праймерізом” добігав кінця 27 липня. “Винести попередження кандидатам народного списку Вишнівській Н.М, Кулик Г.А. Виключити кандидатів Міщука А.В. і Рохова Р.О. з народного списку. Результати голосування за кандидатів народного списку по Хмельницькій області, подані до 19 липня 2012 року, визнати такими, що втратили силу. З 20 липня 2012 року почати голосування, враховуючи зміни у списку кандидатів”. Підпис — голова спеціальної комісії, заступник голови партії Королевської Володимир Ткаченко.
Ми зустрілися з підприємцем Алімом Міщуком та попросили його прокоментувати розвиток подій навколо “народного списку” Королевської на Хмельниччині.
— Коли ми співпрацювали з Наталією Королевською у форматі громадянського руху “Вперед!” на захист підприємців, всі мали чітку мету та знали за що боремося. Коли виник партійний проект, усе змінилося. Те, що побачив під час формування, так званого, “народного списку” перекреслило всі сподівання на внутрішньопартійну порядність. Зокрема, порушення принципу побудови списку за алфавітом. Так, в інформаційній листівці (Міщук стояв у черзі сьомим — авт.) першим із восьми кандидатів зазначалося прізвище Павла Сидоренка, а у бюлетені для голосування першою поставили Галину Кулик. Цим нав’язувалася певна технологія, мовляв, перших трьох (голосувати дозволяється не більше ніж за трьох кандидатів — авт.) кандидатів партія Королевської не проти побачити у боротьбі на мажоритарці або поставити до партійного списку. Далі наша громадська організація “Підприємці Поділля” почала моніторинг, під час якого зафіксувала вкидання пачками бюлетенів, де віддані голоси стояли навпроти перших трьох прізвищ. Крім того, на сайт партії “Україна — вперед!” спрямовувалися DOS-атаки, що ставить під сумнів результати Інтернет-голосування.
Ще одна технологія партії полягала у тому, що на початковому етапі у “народний список” кожної області вмонтовувалися люди, котрі мають бути у справжньому списку партії Королевської. Марно сподіватися, що заступник Наталії Юріївни пан Логвиненко, що проходить у харківському “народному списку”, не стане переможцем тамтешнього “праймерізу”. Підсумовуючи скажу, що вміле використання громадянських рухів допомогло Наталії Королевській стати впізнаваним і популярним політиком. Але не більше, — наголосив А.Міщук.