Цифри, що сприяють протверезінню
На 4% знецінилася національна валюта по відношенню до долара США за перші 10 днів нового року. Якщо тенденція буде зберігатися, то на кінець року будемо мати 48%, а $1 коштуватиме 41-42 грн.
На 128 тисяч зменшилася кількість фізичних осіб-підприємців через впровадження обов’язкового ЄСВ для «сплячих ФОПів». Ці підприємці, очевидно, вже ніколи не повернуться до легальної роботи, навіть якщо будуть вести комерційну діяльність. Відповідно, не буде й очікуваного зростання надходжень від оподаткування бізнесу, на яке сподівалися можновладці, ухвалюючи бюджет на 2017 рік.
45% становить реальний індекс інфляції за минулий рік; порівняйте з офіційно оголошеним 12%. Тобто ми стали приблизно у 1,5 рази біднішими.
На 10% знизилася реальна заробітна платня кожного українця всього лише за два місяці минулого року. При цьому формально середня зарплата виросла за рік на 20%. Українці отримують на руки більше грошей, але купити можуть за них менше.
За два дні нового року НБУ накинув кожному українцю ще 2,5 тисячі грн. боргу, докапіталізувавши націоналізований «ПриватБанк» на 107 млрд грн. При цьому державний борг на душу населення вже зараз становить більше 137 тисяч грн. на душу населення.
За минулий рік населення України скоротилося на 155 тис осіб. Приблизно так само воно зменшиться у наступному році. Щодня ми втрачаємо приблизно 423-ох наших громадян через смерть і еміграцію. Україна вимирає.
Ціни на молочну групу товарів зросли щонайменше на 20%. Як і передбачалося, виробники продуктів ідуть на зменшення ваги упаковок, щоб зберегти той же попит.
В окремих регіонах канікули подовжили до середини січня, бо школи нема чим опалювати. Триває скорочення персоналу, який обслуговує школи, бібліотеки, лікарні. Це наслідок «децентралізації» у виконанні уряду.
«Подарунки» від влади
З початку року визнано неплатоспроможним ще один банк, що входив до десятки найбільших в Україні.
З 1 січня 2017 року за вказівкою Державного казначейства фактично заблоковано завершення контрактів агровиробників, укладених і розпочатих у грудні минулого року. Уряд обдурив аграріїв, позбавив їх зароблених коштів та ресурсів для проведення посівної у наступному році.
Прем’єр оголошує про наміри розігнати Службу зайнятості, хоча сам причетний до створення умов, коли люди змушені ставати на біржу безробітних.
Висновок напрошується один. Влада не збирається виконувати навіть тих мінімальних обіцянок, які взяла на себе. Україну продовжують штовхати до прірви.
Якщо хочемо кращого життя – маємо прозріти. У владу маємо обирати тих, хто розуміється на економіці, хто чітко усвідомлює, що за посиленням податкового тиску відбувається згортання виробництва, скорочення робочих місць, зменшення доходів людей. Тих, хто розуміє, що коли держава не виконує взятих на себе зобов’язань, то їй перестають довіряти її громадяни і міжнародні партнери. Тих, хто довіряє банківській системі своєї країни, а не тримає свої гроші у готівці, в іноземній валюті.
70% коштів бюджету повинні перебувати в управлінні місцевих громад і саме ці громади мають визначати, які і скільки шкіл нам потрібно утримувати. Саме місцеві громади повинні встановлювати правила, які впливають на роботу бізнесу.
В основі економічної політики має лежати добробут і доходи кожного громадянина, а не «паперові» показники зростання ВВП у гривні, коли реально він падає.
Україні потрібна нова еліта. І обрати цю еліту має народ.