Конституція - не указ: знову пролилась кров

Рейдерський трилер у с. Бережинка Кіровоградської області триває. Нагадаю, 23 травня «тітушки» на замовлення фірми з Дніпра (так кажуть місцеві жителі) спробували змінити керівництво агропідприємства ТОВ «Нива-2010». Тоді все скінчилося кров’ю: трьох людей поранили, а близько 200 селян стали на захист своєї землі та засновника підприємства Миколи Трибиненка. У понеділок відбулася нова спроба силового захоплення цього підприємства. Вона закінчилася фіаско. Однак чи надовго у людей вистачить сил протистояти симбіозу показового мовчання влади та нахабних дій рейдерів? Про все по черзі.

Фото: npu.gov.ua

Ми, як група депутатiв, вже декiлька тижнів займаємось проблемами рейдерства пiдприємств. Для нас зрозумiло, що дiє злочинна організація пiд прикриттям силових структур. Усі необхiднi звернення та документи вже давно спрямованi до НАБУ та ГПУ. Чекаємо вiд них дiй! Але, отримавши дзвінок від жителів села, я, разом зі своїм колегою Семеном Семенченком, прибув на місце події. Зі слів людей зрозуміло, що близько 8.00 ранку до с. Бережинка в’їхали три мікроавтобуси та інший приватний транспорт із п’ятдесятьма молодиками-«тітушками», які мали при собі зброю та кийки. Вони змусили вийти з офісного приміщення охоронців. Однак захопити будівлю остаточно їм не вдалося через спротив місцевих жителів. Все село вийшло на захист своєї землі. За словами очевидців, почалася стрілянина й сутички, але ніхто, на щастя, не постраждав, лише побили транспорт рейдерiв. Схоже, людей лише намагалися залякати. Зчинилася бійка. Зрештою, жителям Бережинки вдалося вигнати чужинців із току й офісу та наприкінці протистояння скрутити нападників за допомогою поліції, покласти їх обличчям донизу. У «тітушок» забрали кийки, щити, бронежилети, провізію з маршруток (ящики тушонки, мівіни, матраци й одяг). Вочевидь, «гості» збиралися гостювати довго. Частина нападників почала тікати полем — і підпалила його, але, на щастя, вдалося вчасно загасити пожежу. Однак, втекти у них не вийшло. Поліція, яка приїхала на виклик, почала оформлювати затриманих

Як повідомила згодом прес-служба Головного управління Нацпoлiцiї Кіровоградської області, всього затримано 31 особу. Iнфoрмацiю за даним фактом нападу внеcенo до Єдиного реєстру дocудoвих розслідувань за ч. 3 ст. 206-2 Кримінального кодексу України «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації». ‎Але наступного дня всіх вiдпустили, не дивлячись на незадоволення громадськості. Суд провели в закритому режимi, напiвтаємно.

Ми, як народні депутати, знаючи юридично-iсторичну сторону питання, та, маючи масовi приклади рейдерства, стали на бік постраждалих селян і висловили їм цілковиту підтримку. А пiсля зради охоронців (як виявилось, вони представляли інтереси «тiтушок»), вже нова охорона погодилася надати свій захист підприємству. Також дану ситуацію намагався взяти під особистий контроль голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко, який провів термінову нараду з цього приводу та поспілкувався із засновниками та працівниками господарства. Але конкретних рiшень з боку керiвництва силових структур областi та влади не надійшло.

Та не встигли мешканці села й власник с/г господарства із полегшенням зітхнути, як історія отримала продовження. Ввечері того дня, коли люди вiдбили рейдерiв, до села приїхали нові охоронці для «Нива-2010» (воїни-ветерани АТО), які погодилися захищати агропідприємство й людей, маючи на це всi правові пiдстави. Втім, і їх спробували прибрати. Люди розповіли, що місцеві чиновники, представники прокуратури та нацполіції області почали радити воїнам їхати із с. Бережинка, а місцева влада сама із цим розбереться. Однак, ті відмовилися, знаючи реальний стан справ на мiсцi.

Не повірили цим байкам і люди. Адже щойно відновився конфлікт (26 червня) і до села приїхав керівник Кіровоградського відділення нацполіції, вони просили його у присутності губернатора надати їм захист від бандитів. На що отримали відмову: було сказано, що це не функція поліції. Така ж аргументація була в обласного керівника нацполіції, коли селяни попросили допомоги в отриманні документів у справі підприємства з прокуратури, щоб направити їх до суду та спробувати там знайти правду. Чiткоï вiдповiдi знову не було. Натомість Національна поліція намагалася перешкодити воїнам добровольчих батальйонів в’їхати у село Бережинка, щоб захистити людей від майбутніх рейдерських атак. Це нонсенс: полiцiя вiдмовила у наданнi захисту, а iнших – блокує. Все ж ветерани-захисники таки потрапили в село.

Однак увечері наступного дня близько 120 працівників Нацгвардії та полiцiï (як кажуть очевидці, вони прибули з Кривого Рогу та Кіровоградської області) приїхали у с. Бережинка з собаками і заходилися виганяти нових захисників. І це тоді як селяни виступили категорично проти та стали в один ряд разом з воїнами. У відповідь працівники поліції (не пред’явивши жодних документів та не маючи ніяких правових підстав) почали бити та затримувати людей і воїнів АТО, забирати документи, речі, гроші. Далі без жодних протоколів та висунутих обвинувачень запакували усіх до поліцейських машин і повезли у невідомому напрямку. Добре, що дорогою цей «вояж» зупинили інші бійці батальйонів, котрим передзвонили й попросили про допомогу їхні колеги. Хто знає, яким би був фінал. Залишилися побитi люди, селяни, воïни. Та зруйнована довiра до влади.

Очевидно одне: історію з протистоянням жителів с. Бережинка та рейдерів не закінчено. А дії нацполіції — це кричущий випадок свавілля корумпованих правоохоронних органів. Напередодні Дня Конституції ті, хто мав би захищати кожну букву цього документу, в кращих традиціях 90-х просто наплювали на закон і порушили всі можливі конституційні права людей. Порушили також господарські права на здійснення підприємницької діяльності. Про що це свідчить? Що правоохоронні органи не з людьми. Якби так званим працівникам нацполіції вдалося взяти під контроль с. Бережинка та господарство, то, з великою вірогідністю, згодом воно перейшло б під контроль рейдерів в «тихий» спосiб. І хто б тоді захистив людей? Ніхто.

Реакція людей в с. Бережинка також підняла ще одне важливе питання — кому аграрії довірять захищати своє майно та життя від свавілля рейдерів? Фермери, які постраждали від силових захоплень у регіоні, мешканці таких сіл, асоціація фермерської самооборони — всі вони вже не купуються на дешеві пустопорожні обіцянки влади та правоохоронців. Вони тягнуться за захистом до організацій, активістів і депутатів, які себе не скомпрометували. Я витрачаю бiля 30 вiдсоткiв свого часу на захист пiдприємців та бiзнесу. Це постiйна вiйна. Керівництво держави повинно замислитися над проблемою дефіциту довіри до своїх інститутів. Адже, якщо люди не довіряють владі (а цю довіру своїми діями підривають правоохоронці, працівники Мін’юсту, прокуратури, якi дозволили рейдернути та забрати десятки агропiдприємств), то яку країну ми збудуємо врешті-решт? Сьогодні потрібно докласти всіх зусиль, щоб повернути довіру людей та ïхню власнiсть. Інакше ми повторимо ситуацію зі зневірою, яку люди мають по відношенню до державних iнститутiв.

Іван Мірошніченко Іван Мірошніченко , Народний депутат України
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram