Добре знаю "якість" стільців, що виготовлялися в колишньому ВО "Прикарпатліс" сотнями тисяч штук, але такого нахабного браку не було! Як же ж так виходить, що маючи все! для виробництва меблів, ми в більшості своїй купуємо імпортні і часто, як в моєму випадку, ще й такі неякісні? Найкраще на це питання дадуть відповідь самі меблярі, а їх на Прикарпатті ще трохи є. Успішний бізнесмен зізнався, що детально працював над бізнес-ідеєю відродження виробництва стільців. Проте вийти на рентабельність ніяк не виходить. Лише експорт виходить прибутковим, проте для цього потрібні вже надто великі інвестиції. Щоб виготовити якісний і дешевий стілець виробництво має бути більш-менш масовим – отже це вже не може бути малий бізнес з його спрощеною системою оподаткування. Відтак треба платити ПДВ і ЄСВ, а враховуючи, що меблеве виробництво є досить трудомістким, то доля цих податків становить значну частину собівартості. Зекономити на якості матеріалів та робочої сили не вийде – великий виробник не сховається від претензій по якості, та й збуту не буде, якщо піде погана слава про фірму - ось і не витримує конкуренції з дешевшим імпортом.
Тепер повернемось до китайського стільця і побачимо які в нього комфортні умови для продажу в Україні.
Оскільки стілець продається на базарі або в магазині, який нічим від базару не відрізняється, бо касового апарата, як правило, нема, і отже продавець не є платником ПДВ, то з ймовірністю 99% він є контрабандним - 20% ПДВ та мито за нього не заплатили.
Це не голослівне звинувачення. Якщо при імпорті в Україну будь чого треба наперед заплатити 20% податку на додану вартість, а при продажі цього товару на внутрішньому ринку все це сплачене ПДВ компенсується, то хіба дурний від цієї компенсації відмовиться. З цього однозначно випливає: продаж на внутрішньому ринку імпортного товару неплатником ПДВ доцільний тільки тоді, коли цей товар є контрабандним.
Позаяк в Китаї пенсій немає - то, відповідно, немає і ЄСВ в 46%. Питання якості виробника не цікавлять принципово – мої стільці тому свідчення. Відтак, можна використовувати неякісну сировину та некваліфікованих робітників. І це лише фінансові фактори. А коли згадати всі наші інспекції, права яких на китайців не поширюються? Ось і виходить китайський стілець дешевшим, хоч його і везуть морями-океанами кілька тижнів. Приїхали.
Такі нечесні умови конкуренції для нашого виробника поширюються майже на всі товарні групи. Хоч є й винятки. Чому працюють наші цементні заводи? – та тільки тому, що надто вже цемент важкий і його дорого везти з Китаю, та так, що і хабарі на митниці не допоможуть. З цієї ж причини в нас виробляють пінопласт – бо вже надто легкий і об’ємний. А все решта? Все те, що можна привезти з Китаю?
Та не було щастя, так нещастя допомогло. Обвал гривні дуже сприяє нашому виробнику, роблячи імпорт в рази дорожчим (і це напевне єдиний позитив в нелегкій економічній ситуації), але цього мало - в бізнесу має бути довгострокова перспектива. Можливо зараз, при слабкій гривні, виробництво багатьох товарів може бути прибутковим. Це – якщо закласти в бізнес-план місячну зарплату робітника $100. Але ж ніхто так не робитиме - кваліфікований робітник довго за такі гроші працювати не буде – в результаті тільки зростуть черги під консульствами. І до тих пір, поки наш виробник не буде захищений державою від недобросовісної конкуренції з контрабандою та контрафактом, він нічого не вдіє. В нього немає шансів.
Заклики до влади навести порядок на митницях не допоможуть. Який би не був уряд. Бо митниць та митників багато, в них ще більше друзів і просто знайомих, не кажучи вже про їхніх начальників та контролерів, а спокуса надто велика! Та й в суспільстві склалась думка, що контрабанда не дуже великий гріх. Чому майже немає проблем з контрабандою (крім наркотиків) в цивілізованих країнах? Просто – а як продати контрабанду? Який гуртовик, яка крамниця візьмуть товар без документів? В якій цивілізованій країні можна собі уявити торгівлю імпортованим товаром без касового апарата? З кожного вторгованого євро, з кожного вторгованого долара, майже з кожного вторгованого злотого платиться чи то ПДВ (в Європі), чи податок з продаж (в Північній Америці). Ось і нема місця для контрабанди на ринку, а бюджети добре наповнюються. В нас також платиться, але, напевне, максимум з кожної третьої гривні. Тому і процвітає контрабанда, що вже дуже вільно вона почувається на наших базарах та в базарних магазинах.
Чесно кажучи, незрозуміло, чому влада не зупинить вакханалію, що твориться в торгівлі і вбиває вітчизняного виробника, - боїться «базарників» чи працює на контрабандистів? Та не варто боятись спровокованих контрабандистами "податкових майданів" – потрібно виготовляти свої якісні стільці, а не лише торгувати, не знаю як краще сказати, чи то контрабандним контрафактом, чи то контрафактною контрабандою.