Видатки державного бюджету за 10 місяців 2021 року перевищили 1 трлн грн., а відсоток виконання плану по загальному фонду становив 92,7%, тобто недофінансованими залишились 7,3% видатків. У реальному вираженні видатки помітно збільшилися, як відносно 2019 року, так і 2020-го. Темпи приросту реальних видатків державного бюджету за 9 місяців щодо аналогічного періоду 2020 р. становили 2,7%, а щодо 2019 р. – 11,3%.
Порівняння темпів приросту реальних видатків за різними функціями держави дозволяє встановити дійсні пріоритети витрачання державних коштів. Так, за 9 місяців 2021 р. найвищими темпами приросту характеризувалися видатки Зведеного бюджету на:
• дорожнє господарство: +104,5% відносно 9 місяців 2019 р. і +12,7% відносно 9 місяців 2020 р.;
• охорону здоров'я: +31,8% і +17,9%, відповідно;
• духовний та фізичний розвиток: +20,2% і +22,0%;
• освіту: +13,8% і +12,9%;
в т.ч. дошкільну освіту: +19,7% і +21,7%;
загальну середню освіту: +14,0% і +12,7%;
позашкільну освіту: +17,6% і +12,9%.
Сферами-аутсайдерами за реальними обсягами фінансування стали:
• житлово-комунальне господарство: приріст фінансування на -17,9% відносно 9 місяців 2019 р. і на -13,4% відносно 9 місяців 2020 р.;
• охорона навколишнього природного середовища: -12,1% і -3,6%;
• вища освіта: -16,2% і +8,1%;
• оборона: -0,9% і -6,9%;
• соціальний захист і соціальне забезпечення: -3,6% і -6,7%;
• державне управління: -0,7% і на +4%.
Щодо виконання планових видатків бюджету, то найменшими обсягами недофінансування відносно плану характеризувалися такі сфери (див. рис. 1):
• соціальний захист і соціальне забезпечення – недовиконання плану на 9 місяців на 1,1%;
• громадський порядок, безпека, судова влада – на 7,7%;
При цьому середній відсоток недовиконання плану видатків становив 7,6%.
З іншого боку, найбільшими обсягами недоотриманого фінансування відзначалися такі сфери:
• житлово-комунальне господарство – недовиконання плану на 32,6%;
• духовний та фізичний розвиток – на 30%;
• економічна діяльність – на 25,5%;
• охорона навколишнього природного середовища – на 22,7%;
• державне управління – на 18%;
• охорона здоров'я – на 14,5%;
• оборона – на 10,4%.
Тобто першими пріоритетами видаткової політики держави стали дорожнє господарство і охорона здоров'я, на які було витрачено 92,1 та 128 млрд грн., відповідно. Із загальної суми видатків Зведеного бюджету на охорону здоров'я (128 млрд грн) 85,7 млрд було спрямовано на реалізацію програми держгарантій медичного обслуговування населення.
На спеціальні заходи боротьби з COVID-19 у бюджеті на 2021 рік передбачено 36 млрд грн., а за 10 місяців здійснено видатків на понад 31 млрд грн. Зокрема, кошти спрямовувалися на:
• оплату послуг з екстреної та стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 та послуг з вакцинації населення – 14,6 млрд грн;
• забезпечення лікарень киснем – 0,6 млрд грн;
• соціальну підтримку населення в умовах карантину – 2,9 млрд грн; виплату «лікарняних» – 0,8 млрд;
• виплату допомоги по безробіттю – 1,5 млрд грн;
• доплати до заробітної плати військовослужбовцям, поліцейським, медичним та іншим працівникам – 0,8 млрд гривень.
Таким чином, аналіз виконання бюджетного плану та темпів приросту реальних бюджетних асигнувань відносно попередніх років дозволяє зробити висновки про фактичні пріоритети витрачання бюджетних коштів за 9 місяців 2021 року. Ними стали дорожнє господарство; охорона здоров'я та освіта (дошкільна і середня). З іншого боку, значними сумами недофінансування щодо плану або скороченням реального фінансування відзначалися функції житлово-комунального господарства; вищої освіти; державного управління; охорони навколишнього середовища; оборони.
У поточному році спостерігалося незначне зростання абсолютної суми капітальних видатків Зведеного бюджету при зменшенні їх реального обсягу. В динаміці їх абсолютна сума становила 83,9 млрд за 9 місяців 2020 р. і 86,5 млрд грн за 9 місяців 2021 р. У структурі загальної суми видатків Зведеного бюджету частка капітальних видатків зменшилася з 8,1-8,2% у 2019-2020 рр. до 7,4% у 2021 р. (табл.1). Мало місце і скорочення обсягу капітальних видатків бюджету відносно ВВП: з 2,9% у січні-вересні 2020 р. до 2,5% у січні-вересні 2021 р.
Серед компонентів капітальних видатків бюджету найбільше знизилися витрати на капітальний ремонт (від 1,7% суми видатків до 1,4%) і трансферти підприємствам (від 3,8% до 3,6%).
Скромні обсяги капітальних видатків бюджету все більшою мірою спрямовувалися на цілі дорожнього будівництва, залишаючи все менше коштів на інвестиційні цілі, не пов'язані з дорогами. Так, видатки Державного агентства автомобільних доріг (без обслуговування боргів) за 9 місяців 2021 р. сягнули 84% суми капітальних видатків бюджету. Для порівняння: така частка в січні-вересні 2019 р. складала лише 37,2%, а січні-вересні 2020 р. – 75,5%.
Пропорції розподілу капітальних видатків бюджету, що склалися в 2020-2021 роках, не можна назвати обґрунтованими, з огляду на зношеність і застарілість мереж житлово-комунального господарства, недорозвиненість міського і залізничного транспорту, погану оснащеність медичних закладів, дефіцит об'єктів соціальної інфраструктури в сільській місцевості та містах-мільйонниках.
Частка поточних видатків у структурі видатків Зведеного бюджету збільшилася з 91,8 – 91,9% у попередніх роках до 92,6% у січні-вересні 2021 р. Серед складових поточних видатків найбільшого приросту зазнали видатки на оплату послуг. З іншого боку, найбільші скорочення продемонстрували витрати на соціальне забезпечення (з 23,5 до 21,6% видатків Зведеного бюджету).
Тобто в публічному секторі України інвестиційного прориву не відбувається, а структура видатків Зведеного та державного бюджетів демонструє консервацію споживацької економічної моделі в Україні.
Маючи частку бюджетних інвестицій у ВВП на рівні 2,5%, Україна суттєво відстає від інших країн з ринками, що формуються. Так середній показник інвестицій сектору загального державного управління в цих країнах у 2019 р. складав 3,4% ВВП, включаючи 5,5% у Албанії, 14% у Азербайджані, 6,9% у Грузії, 5,5% у Киргизії, 5% у Сербії та 4,6% ВВП в Узбекистані.
В цілому оцінюючи якість видаткової політики держави в поточному році, слід зазначити наступне. Позитивними аспектами стали: а) зосередження бюджетних ресурсів на таких важливих напрямах як здоров’я населення і боротьба з пандемією, вкладення в дошкільну і середню освіту, ремонт автошляхів; б) зупинка перманентного нарощування видатків на органи держуправління, правоохоронні та судові органи. До негативних аспектів слід віднести: а) недовиконання видаткової частини бюджету на 7,3% і реалізація рестриктивної фіскальної політики у розпал пандемії; б) скорочення реального фінансування сфер оборони, вищої освіти, охорони навколишнього середовища; в) стагнація капітальних видатків бюджету та відволікання їх аномально високої частки на цілі дорожнього будівництва.
Провідні міжнародні експерти обґрунтовують, що в середньостроковій перспективі пріоритетними напрямами державного інвестування повинні стати ефективна система охорони здоров'я, якісна освіта, сучасна цифрова інфраструктура та охорона довкілля. При цьому фіскальна політика має підтримувати процес трансформації економіки у більш продуктивну, більш цифрову та з меншими обсягами вуглецевих викидів.
Для зупинки процесів інвестиційної деградації в Україні основні зусилля варто спрямовувати на підвищення ефективності управління державними інвестиціями та усунення корупційних чинників; на налагодження сучасної системи стратегічного планування державних інвестицій та визначення їх обґрунтованих пріоритетів; на вивільнення необхідного обсягу бюджетних коштів шляхом раціоналізації поточних видатків бюджету та підвищення ефективності податкового адміністрування. У короткостроковому періоді нагальними завданнями бюджетно-податкової політики є концентрація ресурсів на заходах боротьби з пандемією, її економічних і гуманітарних наслідках (до взяття пандемії під повний контроль) з поступовим переходом до підтримки процесів економічного відновлення, нарощування і покращення якості державних інвестицій.