Я інтервенційний кардіолог. Моя робота полягає в тому, щоб інтерпретувати коронарографію, виявити непрохідність судин і виправити проблему своїм методом або передати пацієнта хірургам.
Коронарографія — це запис в реальному часі роботи коронарних артерій серця. Процедура дає нам зрозуміти, чи все із ними гаразд. Ми проводимо її під рентгенівським випромінюванням з використанням контрастної рідини. Якщо судина звужена, то на картинці саме так це і виглядатиме. Ми говоримо про три головні коронарні артерії. Саме відновлення кровотоку в них — наше головне завдання.
Не менш важливо на першому етапі зрозуміти, чи потрібна пацієнтові коронарографія взагалі. Адже це, хоч і малотравматична, але серйозна процедура: ми заходимо в артерію через прокол судини руки. А можливо пацієнт потребує лише медикаментозного лікування для підтримки стану або треба провести додаткові обстеження. Якщо ми можемо уникнути втручання, то це найкращий варіант. Найкраща операція та, якої не було.
Наведу приклад. Робимо пацієнтові коронарографію. Виявляємо звуження, хай навіть критичне. Перше що спадає на думку — негайно відновити кровотік. Але це занадто прямолінійне мислення. Для того, аби лікувати пацієнта, треба в комплексі дізнатися все про нього, зібрати анамнез, провести УЗД серця, щоб зрозуміти, як ділянка серця себе поводить. Може там вже немає живих тканин і м’яз не скорочується? Тож краще зробити МРТ серця на життєздатність міокарду. Ця процедура стала свого часу проривом в медицині. Завдяки їй можемо побачити мертві зони. Якщо ми відновимо постачання крові до них, то це не відновить некротичної тканини, а своїм втручанням ми лише принесемо ризики.
Інколи, звісно, часу на додаткові обстеження просто немає. Наприклад, пацієнти з інфарктом, коли час насправді йде на хвилини. Гострий інфаркт міокарда — це коли одна з трьох артерій довкола серця закривається і ділянка серцевого м’язу перестає отримувати кров. Якщо негайно не відновити кровообіг, то міокард почне відмирати.
На мою думку, ми повинні починати не з коронарографії, а з неінвазивних методів дослідження. Наприклад, якщо пацієнт в розмові каже, що працював на шахті і свої симптоми має вже 20 років, то можна припустити, що це токсичне ураження серця. І далі проводити обстеження в тому напрямку. А якщо каже, що торік займався спортом, легко піднімався на 5-й поверх, а зараз не може сходити в сусідній магазин через задишку і біль у серці, то це найімовірніше стенокардія.
Отож, починаємо з анамнезу. Потім робимо кардіограму, вона допоможе інтерпретувати деякі нюанси: перенесені інфаркти, порушення ритму. Далі, це обов’язково, — УЗД серця. Воно покаже, як серцевий м’яз скорочується та як працюють клапани. Якщо ми розуміємо, що потрібна операція із заміни клапана, то робимо коронарографію, щоб розуміти, чи потрібен коронарний шунт і куди його вшивати. І стентування в такому разі не потрібне.
Лікувати пацієнта, а не картинку — це індивідуальний підхід уважних лікарів. Не всім пацієнтам з проблемами серця потрібна коронарографія. Інтервенціоністи — не сантехніки, щоб просто чистити судини. Дайте нам можливість вас лікувати. Прийдіть завчасно на огляд, щоб не довелося їхати до нас швидкою допомогою. І тоді ми матимемо час у всьому розібратися і призначити тільки необхідні процедури.