Темпи приросту реальних видатків державного бюджету відносно І півріччя 2020 року досягли вражаючих 7,7%, а відносно І півріччя 2019 – 11%. Відповідні темпи приросту для Зведеного бюджету становили 7,2% і 10,2%. Пріоритетами видаткової політики держави у І півріччі 2021 року стали дорожнє господарство; охорона здоров’я; освіта (дошкільна і середня); обслуговування боргу. На противагу цьому, значними сумами скорочення реального фінансування відзначалися сфери житлово-комунального господарства; вищої освіти; охорони навколишнього середовища; субсидії сільському господарству.
Зокрема, в І півріччі 2021 р. найвищими темпами реального приросту характеризувалися такі види видатків за функціональною класифікацією:
• дорожнє господарство: +99,5% відносно І півріччя 2019 р. і +25,8% відносно І півріччя 2020 р.;
• охорона здоров'я: +43,1% і +31,4%, відповідно;
• освіта: +15,6% і +16,2%;
в т.ч. дошкільна освіта: +22,3% і +26,1%;
загальна середня освіта: +16,9% і +16,9%;
• духовний та фізичний розвиток: +14,2% і +18,9%;
• обслуговування державного боргу: +11,1% і +11,6% (див. табл.1).
Сферами-аутсайдерами за реальними обсягами бюджетного фінансування в І півріччі 2021 році стали:
• житлово-комунальне господарство: приріст фінансування на -18,3% відносно І півріччя 2019 р. і на -16,2% відносно І півріччя 2020 р.;
• охорона навколишнього природного середовища: -17,5% і -8,7%, відповідно;
• субсидії сільському господарству: -16,4% і -14,3%;
• вкладення у будівництво (без дорожного господарства): -10,9% і -36,5%;
• вища освіта: -15,4% відносно І півріччя 2019 р. і +9,8% відносно І півріччя 2020;
• соціальний захист і соціальне забезпечення: -6,1% і -3,6%.
Таблиця 1. Видатки бюджетів України в І півріччі 2019, 2020 і 2021 років, у млрд грн і % реального приросту
Щодо фінансування планових видатків бюджету, то у середньому по загальному фонду держбюджету недовиконання плану становило 7,3%. Найбільшими обсягами недоотриманого фінансування відзначалися такі сфери (див. рис. 1):
• житлово-комунальне господарство – недовиконання плану на 97,5%;
• духовний та фізичний розвиток – на 30,4%;
• економічна діяльність – на 29,1%;
• охорона навколишнього природного середовища – на 28%;
• державне управління – на 23,8%;
• охорона здоров'я – на 11,1%;
• освіта – на 9,1%.
Рис. 1. Відхилення фактичного фінансування від планового за функціями держави по загальному фонду держбюджету в % у січні-червні 2021 року
Джерело: розраховано автором за даними Державного казначейства.
Частка поточних видатків у структурі видатків Зведеного бюджету збільшилася з 93,6 – 93,8% у попередніх роках до 95% у І півріччі 2021 р. Серед складових поточних видатків найбільшого приросту фінансування зазнали видатки на обслуговування боргу і видатки на оплату послуг (без комунальних). Тобто структура видатків демонструвала консервацію споживацької економічної моделі в країні.
У І півріччі 2021 року мало місце зменшення капітальних видатків Зведеного бюджету, як у номінальному, так і реальному виразі. В динаміці абсолютна сума капітальних видатків становила 38,6 млрд грн у І півріччі 2019 р., 42 млрд у І півріччі 2020 р. і 38,6 млрд грн у І півріччі 2021 р. У структурі видатків Зведеного бюджету частка капітальних видатків зменшилася з 6,2-6,4% загальної суми видатків у 2019-2020 рр. до 5% у 2021 р.
Навіть при трикратному збільшенні бюджетного фінансування Державного агенства автомобільних доріг України: з 10,9 млрд грн у І півріччі 2019 р. до 33,6 млрд грн у І півріччі 2021 р. - показники капітальних видатків державного і Зведеного бюджетів України залишалися дуже скромними. Це зумовлено тим, що збільшення бюджету цього агенства компенсувалося скороченням інших складових капітальних видатків. Так, серед їх компонентів найбільше знизилися витрати на капітальний ремонт (від 1,3% загальних видатків у січні-червні 2020 р. до 0,9% у січні-червні 2021 р.), а також капітальні трансферти підприємствам, установам і організаціям (від 3,1% до 2,4%).
Рис. 2. Частка капітальних видатків Агенства автомобільних доріг в загальній сумі капітальних видатків Зведеного бюджету в % у січні-червні 2019, 2020 і 2021 рр.
Джерело: розраховано автором за даними Державного казначейства.
Капітальні видатки Державного агенства автомобільних доріг, фінансовані з бюджету, в І півріччі 2021 року сягнули майже 62% загальної суми капітальних видатків Зведеного бюджету. Для порівняння: така частка в І півріччі 2019 р. складала лише 22%, а в І півріччі 2020 р. – 43,4% (рис. 2). Тобто скромні обсяги капітальних видатків державного і місцевих бюджетів України все більшою мірою спрямовувалися на цілі дорожнього будівництва, залишаючи все менше коштів на інвестиційні цілі, не пов'язані з дорогами.
Пропорції розподілу капітальних видатків бюджету, що склалися в 2021 р., важко назвати обґрунтованими, з огляду на зношеність і застрарілість мереж житлово-комунального господарства, енергетичної інфраструктури, стан міського і залізничного транспорту, дефіцит об'єктів соціальної інфраструктури в сільській місцевості та містах-мільйонниках.
Економічна теорія стверджує, що капітальні видатки держави підвищують темпи економічного зростання країни за кількома каналами: 1) в короткостроковому періоді дія фіскального мультиплікатора призводить до зростання сукупного попиту на стадії реалізації проектів; 2) державні інвестиції підвищують темпи зростання економіки в довгостроковому періоді через ступінь привабливості приватних інвестицій, підвищення продуктивності факторів виробництва, активізацію накопичення людського капіталу. Фахівці МВФ оцінили, що зростання державних інвестицій на 1% ВВП у різних типах країн потенційно може підвищити темпи зростання їх ВВП на 2,7% і збільшити обсяги внутрішніх приватних інвестицій на 10%.
Однак, в публічному секторі України інвестиційного прориву не відбувається і на заваді цьому стоять як хронічний дефіцит бюджетних коштів, так і неспроможність державних органів проводити якісне стратегічне планування із чітким визначенням цілей діяльності держави та засобів їх досягнення.
Однією з причин хронічно низького рівня державних капітальних вкладень, критичного стану охорони здоров'я в Україні, постійного недофінансування сфер освіти і соціального забезпечення є високий тягар обслуговування державного боргу. Адже, поглинання значної частки податкових доходів борговими виплатами неминуче означає звуження фінансування критичних потреб держави.
Середня ставка обслуговування державного боргу (відношення подвоєної суми відсоткових виплат за півріччя до суми державного боргу на початок року) в січні-червні 2021 р. становила 5,8%, в той час як у 2020 р. - 6,1%, а в 2019 р. - 5,4%. Поряд з цим, в Україні частка відсоткових виплат за боргом є однією з найвищих у світі, сягаючи 3% ВВП при середньому рівні в країнах з ринками, що формуються, 1,8% ВВП (дані МВФ). В Україні, внаслідок утримання високих відсоткових ставок за ОВДП, витрати на обслуговування внутрішнього боргу в І півріччі 2021 року збільшилися на 9,4 млрд грн або на 24,6% щодо І півріччя 2020 року.
Отже, в І півріччі 2021 року органи державної влади України зосереджували бюджетні ресурси на таких важливих для країни напрямах як збереження здоров’я населення і подолання пандемії, відбудова дорожньої інфраструктури та вкладення у дошкільну і середню освіту. Крім того, було зупинено практику перманентного нарощування непродуктивних видатків держави на правоохоронні і судові органи.
Але негативними аспектами видаткової політики стали: утримання «на голодному пайку» вищої освіти, охорони навколишнього середовища, продовження нарощування видатків на обслуговування боргу, стагнація капітальних видатків бюджету при деформації їх структури. В цілому динаміка і структура видатків бюджету відображала як об'єктивні потреби країни, так і політичні уподобання партії влади. Однак бракувало їм стратегічного бачення цілей та шляхів розвитку країни, а також чіткого розуміння ролі держави у досягненні суспільного поступу на економічних зрушень.