Заходи підтримки українського бізнесу в умовах кризи та до чого тут МВФ?

Пандемія коронавірусу набирає обертів по всьому світу. На цьому тижні інфікування коронавірусом COVID19 підтвердили в останній країні Європи і тепер не залишилося жодної держави на континенті яка б не зіткнулася з цим викликом. Наразі не існує універсальних заходів убезпечення людей від подальшого поширення інфекції. Через це уряди країн по-різному реагують на проблему і використовують часто асиметричні стратегії її вирішення.

Фото: EPA/UPG

Якщо Італія, як новий центр поширення пандемії коронавірусу в світі, вдається до практик жорсткого карантину, з обмеженням прав людини, то Велика Британія та Нідерланди впроваджують протилежні заходи. На думку їхньої системи охорони здоров’я уникнути масового поширення вірусу не вдасться, а отже обмежувальні заходи неефективні. За прогнозами британського уряду в найближчий рік-два кількість інфікованих громадян перевищить 50% населення острову. Отже, сенсу вводити загальний карантин немає так як це не питання кількох тижнів чи місяця, а найближчих років. Урядовці переконують у необхідності розвинути колективний імунітет до вірусу. Його суть передбачає допущення інфікування більшої частини населення країни, яке не входить до груп ризику, останніх же пропонують ізолювати.

Схожа ситуація у світі відбувається з підтримкою фінансово-економічної системи загалом та бізнесу й підприємництва зокрема. Інструменти підтримки дуже різноманітні. Все залежить від структури економіки тієї чи іншої країни. Якщо до прикладу структура ВВП Німеччини чи Словаччини дуже залежна від автомобілебудування, то підтримка уряду спрямована на компанії виробників. А в ситуації з Італією, Єгиптом чи островами Тихоокеанського регіону туризм є ключовою галуззю економіки, в якій зосереджена найбільша кількість робочих місць. В такому випадку пріоритетом їхніх урядів стає саме туризм.

Український політичний клас також пропонує підтримку вітчизняного бізнесу в умовах глобальної рецесії. В Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики розробили пакет антикризових заходів, які спрямовані на підтримку бізнесу в період негативного впливу фінансової кризи, викликаної ситуацією з коронавірусом. На позачерговому засіданні Парламенту його ухвалили конституційною більшістю голосів.

Що ж передбачає новий Закон? По-перше, це скасування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені бізнесом та громадянами в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року. По-друге, встановлюється мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 18 травня 2020 року. По-третє, продовжено до 1 липня 2020 року термін подачі річної декларації про майновий стан і доходи. По-четверте, не нараховується і не сплачується в період з 1 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року земельний податок. І по-п’яте, об'єкти нежитлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних або юридичних осіб, які не є об'єктом оподаткування за нерухоме майно, відділене від земельної ділянки з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

Даними заходами держава намагається пом’якшити удар від неминучого падіння української економіки внаслідок глобальної світової рецесії, викликаної, в основному, пандемією коронавірусу. Проте, складність ситуації в Україні підсилюється також затримкою з укладення нової програми співробітництва з МВФ. Через це мінфін досі не отримав кредит світового банку та транш безповоротної допомоги від Європейського Союзу.

Саме тому, окрім заходів покликаних нівелювати можливі фінансово-економічні наслідки від пандемії коронавірусу уряду та парламенту необхідно невідкладно виконати зобов’язання перед фондом щоб забезпечити фінансову подушку перед бурею що насувається. Адже не потрібно забувати про пікові фінансові виплати 2020-21 років за зовнішніми запозиченнями. Інакше - дефолт!

Татьяна Андрианова Татьяна Андрианова , Генеральный директор Nota Group, глава комитета корпоративной безопасности Группы компаний "Октава"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram