Коли до місця події підійшли активісти з увімкненими фотокамерами, мєнтовська братва пригальмувала та почала корчити із себе порядних служителів Закону. Врешті, «Відсіч» атаку відбила: Катерину відпустили, щоправда забравши у неї листівки.
Вражає оперативність, з якою коломийська міліція зреагувала на поширення антиагітації проти кандидата від влади. До цього вони не змогли знайти типографію, з якої двістітисячним тиражем було випущено три випуски псевдогазети з «чорнухою» на Олеся Донія (він є конкурентом Гдичинського на даному окрузі). Також міліції не вдалося дізнатися, хто ж щоночі із зразковою регулярністю заліплює вулиці Коломиї порнографічним «брудом» на того ж Донія. І звісно, непосильним завданням стало вияснити, кому належить літак, з якого над Коломиєю поширювались листівки з фальшивим звернення до виборців екс-дружини Донія.
Особливим цинізмом на цьому фоні виглядає передвиборчі ролики Богдана Гдичинського, де він виставляється добропорядним християнином і благодійником. Ми ж не діти, знаємо звідки йде ця навала «чорнухи» на єдиного справжнього опонента Гдичинського. Вона йде від чотирьох (!) виборчих штабів, яким поставлене завдання за будь-яку ціну не пропустити в парламент «неправильного» кандидата. Люди працюють цілодобово, отримують за це гроші, двічі на добу видаючи порцію «бруду» у вигляді псевдогазет, листівок, «звернень» та неправдивих історій. Мета – обдурити, заплутати виборця, аби той випадково не обрав порядну людину замість «посівальника добра».
Пану Гдичинському хотів би нагадати таке прислів’я: що посієш, те й пожнеш. Люди все знають і бачать. Вони дадуть вашому «добру» адекватну оцінку на найближчих виборах. А дії коломийської міліції цілком вписуються в загальну тенденцію перетворення МВС на охоронну фірму Партії Регіонів. Знаючи заздалегідь, що за поширення листівок «Відсічі» ще не вдалося засудити жодного активіста, вони вирішили трохи полякати міліцейським антуражем. Що ж не вийшло.