На жаль, мій проєкт не отримав навіть мінімальну кількість голосів, щоб бути розглянутим на можливість впровадження хоч коли-небудь. Просто нагадаю, що проєкт стосувався реконструкції дитячого майданчика. Вочевидь, я переоцінила власні сили і сили своєї команди. Тим не менше, я вдячна тим понад 500 людям, які віддали свої голоси за проєкт. Не буду приховувати, що частина з них навіть уявлення не має, де цей майданчик. А ще більша вдячність моїй родині (особливо дітям, які агітували найактивніше, роздаючи флаєри і знімаючись для відео) і моїй команді, яка з дітьми у візочках, а також бігаючих навколо, намагалася донести ідею реконструкції майданчика до мешканців району, розсилаючи прохання проголосувати по всіх своїх контактах. І в моменти мого розпачу саме родина і команда підставляли свої плечі, щоб йти далі, продовжувати боротьбу хоча б за можливість бути розглянутими в КМДА.
Звісно, за нестачу голосів до необхідного для розгляду мінімуму, я могла б звинувачувати техпідтримку за постійне лежання серверів, за погану синхронізацію з банками-учасниками і ще багато «за…». Але не буду. Тих, хто не зміг пробитися до зірок, тобто проголосувати, я навіть не просила робити скріни і відсилати їх до техпідтримки. Це – втрата часу, який вони можуть приділити дітям, сім’ї. А на техпідтримку і так вилилося багато справедливих і не дуже звинувачень, що одним більше, одним менше – все одно нічого не змінити. В той же час учасники ГБ вносили їм конструктивні пропозиції, котрі, сподіваюся, будуть взяті до уваги.
Отже, мої враження і поради командам і організаторам ГБ на майбутнє:
По-перше, назва повинна бути інтригуюча і орієнтована на всіх, а не цільову аудиторію. Це може дати додаткові голоси, а не репліки «нехай мамочки голосують за дитячий майданчик, а мені він не потрібен». Також приготуйтеся у звинуваченнях на кшалт «майданчик ставитиме дядя Вася за пляшку, а гроші підуть в карман команді проєкту», «ідете в депутати?», «хочете за наш рахунок заробити бали своєму депутату?»; коментарів типу «стояв 50 років, то і далі стоятиме», «а держава (місто, Кличко, голова райради, активісти) зобов’язані зробити це, а не я голосувати за проєкт», «спочатку зробіть нам те, те, те, а ще й те, а потім, можливо, я проголосую», «а скільки ви мені за це заплатите?», «ніхто нічого не робить» тощо
По-друге, під час розробки проєкту долучайте до роботи візуал-професіоналів. Моя помилка була в тому, що недооцінила вплив візуального сприйняття – малюнок майбутнього стану майданчика здавався людям неспіврозмірним з заявленим кошторисом. Відео ми зробили вже під час голосування, тому воно зіграло меншу роль, аніж ми задумували. Люди не читають кошторис – особливо, якщо його треба завантажувати. До уваги техпідтримки: зробіть відкриття файлів бюджетів проєктів більш зручним – на тій же сторінці чи в сусідньому (спливаючому) вікні. Скачування файлів на смартфон чи комп’ютер – це одна з перепон для ознайомлення з бюджетом.
По-третє, під час розрахунку бюджету виходьте не з вартості того, що хочете втілити, а з кількості голосів, яку реально можна отримати (пропоную формулу: очікувана кількість голосів поділена на 10 і додана кількість родичів, знайомих і друзів з Києва. Бонусом буде перевищення цієї цифри). Майте на увазі, що те, чим горите ви і ваша команда – нічого не значить для інших. Навіть для вашої цільової аудиторії. Тому будьте краще песимістами в оцінці можливостей отримання голосів, аніж ідеалістами. І орієнтуйтеся на те, що потрібно зібрати десь в 5 разів голосів більше, аніж прохідний бал, щоб стати переможцями. Тобто, при бюджеті в 510 тис. мінімальна кількість голосів повинна бути 550 голосів, а реально переможна – 1100+ голосів. Адже популярність ГБ щороку зростає, як і зростає активність команд, а також подання великої кількості дрібних проєктів чи соціально-адміністративних, які можуть реально вплинути на прохідні бали.
По-четверте, якщо хочете просто отримати фінансування на проєкти заміни, переобладнання, встановлення – подавайте скорочений і однотипний бюджет (без деталізації, як комерційну пропозицію від виробника) і забудьте про будівельні і санітарні норми як то: відмежування майданчика від іншої території, озеленення, наявність лавочок і урн і т.д. Якщо хочете дотримуватися норм і правил – бюджет виросте в рази (як приклад: демонтаж, закупівля і монтаж в моєму проєкті займають десь 1/5 бюджету. Більша частина коштів повинна була бути спрямована на приведення території в належний стан, озеленення з дотриманням будівельних і санітарних норм).
По-п’яте, оскільки рекламна кампанія повністю лягає на ваші плечі (організатори ГБ надають лише загальні макети, які команди можуть потім вдосконалити чи залишити як є), то вираховуйте необхідну кількість агітаційних матеріалів і їхню вартість. Наприклад, якщо плануєте розвішувати плакати на дошках оголошень в будинках і вуличних дошках оголошень – кількість охоплених дошок * 5 (бо дуже часто зривають і потрібно постійно вішати нові). Найкраще плакати робити як наліпки - зекономите на клеї чи скотчі. Флаєри – моїх 500 і трохи меншу кількість районної п’ятірки ми роздали повністю до кінця голосування (районні навіть вже додруковувалися на принтері). Особливу увагу потрібно звернути на те, щоб люди бачили на агітаційних матеріалах алгоритм голосування – бо навігація на сайті викликає бажання обійняти і плакати або одразу відмовитися від цієї ідеї.
По-шосте, спрямувати зусилля частини команди на ловлю живця, тобто виборця, на вулицях з пропозицією одразу ж проголосувати. П’ятірка мого району так і робила. Особисто я – ні, максимум, направляла на точки голосування (в бібліотеку чи де сиділа людина з районної п’ятірки), бо з малими дітьми доводилося інколи переривати агітацію і бігти витягувати дітей з якоїсь халепи (чи пісок з роту) чи встигати ловити перед дорогою. Отже, чим більше в команді буде людей з мобільним інтернетом і без наявних поруч власних дітей – тим більше шансів одразу отримати голоси.
Це – про мої враження від перебування в шкурі лідера проєкту.
А тепер хотілося б додати і свої п’ять, щоб було десять, до побажань щодо наступних ГБ:
1. Силами КМДА і райадміністрацій проводити постійну (!) роботу щодо значення ГБ для мешканців, розповідати про реалізовані проєкти, а також надавати роз’яснення, що банківська картка використовується лише для ідентифікації людини, а не доступу до рахунків (до цього можна долучити й банки-партнерів).
2. Зробити навігацію на сайті простою і зручною. Вивісити на головній сторінці і на всіх вкладках основні нормативні документи: актуальне (!) Положення про ГБ (я вже пропонувала зробити за зразком сайту ВР); склад МРГ і РМГ, а також ГБК; стаціонарні пункти голосування (адреси).
3. Можливо, варто обирати ГБК не щорічно, а раз на 2-5 років? Тоді можна говорити про фаховість ГБК. А якщо щорічно вливаються туди нові люди/організації, то будуть продовжувати звучати закиди про некомпетентність ГБК. Також бажано мати по одному представникові(ці) від організації для безперервності роботи організації в ГБК. Поясню на прикладі: сьогодні від організації Х був представник(ця) А, а на попередньому – В. На попередньому засіданні обговорювалися питання, висувалися пропозиції, які не всі увійшли в протокол. І А не в курсі всього, тому на сьогоднішньому засіданні час може бути втрачено на пояснення, що це було обговорено минулого разу. Чи А не може пояснити пропозицію, яка виникла у В після засідання ГБК.
4. Забезпечити надійну роботу серверів ГІОЦ і банків-партнерів на час голосування за проєкти. Спростити процедуру голосування – якщо все ж таки людину загітували, то вона буде голосувати цілеспрямовано, отже, після ідентифікації варто було б одразу переходити до кнопки «Проголосувати», а не скролити всю сторінку.
5. Розділити проєкти на соціально-адміністративні (де зиск матимуть обмежена кількість містян) і соціальні, доступність до яких не обмежена. І поділити бюджет між ними (можна порівну, можна пропорційно). Тоді всі матимуть рівні шанси – і харчоблоки, і фестивалі, і переходи, і майданчики. І м’яке чи жорстке використання адмінресурсу не буде впливати на соціальні проєкти. Адже адміністрації можуть хоч щодня чи щогодини нагадувати про голосування (яскравий приклад – зменшення активності голосування за такі проєкти після 31 травня 2019р.), а автори соціальних – в позаробочий час. Та й то лише тим, хто трапиться дорогою.
6. Звертати увагу на формулювання «Соціальна ефективність проекту та його загальнодоступність». Доступність для всіх дитячих та спортивних майданчиків на території навчальних закладів суперечить відповідним листам МОН. Винятком можуть бути майданчики, до яких є доступ з вулиці (можливо в школах, але не в дитсадках). Тобто, такі проєкти однозначно соціально-адміністративні. Так само як і костюми, музичне обладнання і т.п.
7. Оскільки на теренах facebook звучать звинувачення до організаторів фестивалів у комерційній вигоді, то зобов’язати останніх надати письмові гарантії перерахування коштів від учасників на відповідний рахунок КМДА і отримані кошти долучати до наступних ГБ (до тих, які виділяються містом).
8. Залучати фахових експертів(ок) на етапі формування бюджету проєктів (які передбачають оновлення, заміну, встановлення і т.п.) для деталізації етапів робіт, відповідності їх встановленим нормам. По-перше, це дозволить врахувати всі етапи робіт і потім не потрібно буде шукати додаткове фінансування на виконання проєктів (напр., спортивний майданчик у нас на Слобідці виграв фінансування, але його виконання свого часу було загальмоване, бо частина робіт не була передбачена – довелося лідерові проєкту зусиллями мешканців розібрати стіну, котра заважала), а також враховувати законність використання обладнання (вже згадуваний проєкт про камери на Русанівці). По-друге, фахівець РУО компетентний(а) в питаннях освіти, а ось в питаннях утилізації, монтажу і т.п. дитячих майданчиків, харчоблоків, дверей, ґанків – навряд. Але проєкт йде в рубриці «Освіта» і експерт(ка) РУО дає позитивний висновок. А потім на території навчального закладу можна відкривати музей еволюції дитячих майданчиків, харчоблоків і т.д. Або воно утилізуватиметься за рахунок батьків. Та й грамотне списання з бухобліку потрібно провести… До речі, залучення експертів на етапі подання проєктів може вивільнити більше часу для голосування (за рахунок часу, відведеного на експертизу), а також оскарження експертних висновків на засіданні ГБК.
9. Допускати до голосування лише проєкти, вигода від яких не на користь лідерів (команди) проєктів та їхніх родичів. Так, є чудова ініціатива – Evorank. Але чому її просування повинно бути за кошти міста? Чому лідерами проєкту є засновники проєкту? Цьогорічні висновки експертизи наразі недосяжні на сайті, але минулого року частина проєктів отримала негативний висновок з-за того, що він був поданий від імені навчального закладу, а з самим закладом проведення його не узгоджене. Повторюю ще раз – проєкт цікавий, але можна ж якось його просувати не за рахунок ГБ? Може, Київ знайде відповідні кошти в інших статтях витрат. Адже хтось може подати проєкт з авторським правом, наприклад, на «мапу вуличних трав, кущів, дерев» і просити собі фінансування за це? Чи я подам проєкт на соціальне дослідження, яке, окрім мене, ніхто не матиме право проводити?
Як бачимо, ГБ це яскравий лакмусовий папірець для проблем і болей містян. І не можна звинувачувати освітян і батьків дітей за прагнення за рахунок ГБ вирішити проблеми їхніх навчальних, дозвіллєвих закладів. Чи проблеми соціалізації, дозвілля, інфраструктури. Кожен проєкт (окрім тих, які мають комерційну складову) має право на розгляд. Як щодо того, щоб систематизувати їх і виокремити ті питання і проблеми, на розгляд і вирішення яких намагалися команди проєктів отримати фінансування? І передати ці дані до відповідних підрозділів КМДА? Можливо, чиновники разом з активістами знайдуть інші джерела фінансування чи будуть лобіювати їх реалізацію через бюджетні кошти?