Із прес-релізу, розміщеного на офіційному сайті відомства, стало відомо, що крім введення санкцій проти 19 компаній видобувної галузі, було також вирішено провести аудит всіх дозволів на користування надрами, які видавалися з 1991 року. У разі, якщо буде виявлено порушення під час виконання ліцензійних умов, дозволи у законний спосіб повертатимуть народу України. Саме ця частина рішення РНБО викликає найбільшу кількість запитань у бізнес-спільноти та є приводом для хвилювання, оскільки потенційно створює загрозу для чергового тиску державних контролюючих органів на бізнес учасників видобувної галузі.
Постає логічне питання: яка ж реальна мета ухвалення подібного рішення? Відповідей на це запитання може бути кілька.
Перший варіант – це популізм. Чинна влада прекрасно розуміє, що її рейтинг стрімко падає, а тому у такий спосіб вона намагається створити ілюзію боротьби з «експлуататорами народних багатств», декларуючи свої наміри повернути народу надра, права на користування якими були нібито неправомірно надані у користування. Проте з юридичної точки зору такий намір виглядає трохи дивно.
По-перше, в Україні сьогодні діють чіткі правила виявлення порушень в сфері на користування та визначені конкретні державні інституції, які мають відповідні повноваження на проведення такої інспекційної діяльності. Перевірки дотримання надрокористувачами ліцензійних умов мають регулярно здійснюватися відповідними підрозділами Державної служби геології та надр України, а також іншими контролюючими органами в межах наданої їм компетенції (Держекоінспекцією, Міндовкілля, МОЗ, ДПС, а також органами місцевого самоврядування), і ухвалення окремого рішення Ради національної безпеки та оборони України для цього не потрібно.
По-друге, позбавити права користування надрами за порушення надрокористувачем законодавства про надра можливо лише на підставі рішення суду, яким буде анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами. При цьому підставою для прийняття такого рішення має бути наявність неусунутого надрокористувачем порушення або встановлення факту зазначення недостовірних даних в заяві про видачу ліцензії, що має бути доведено відповідним державним органом.
Єдиним винятком з цього правила, тобто анулювання ліцензії без ухвалення рішення суду, є застосування санкцій до надрокористувача в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством про санкції. Але порушення порядку видачі спеціальних дозволів на користування надрами, так само як і порушення умов користування надрами в процесі ведення відповідної діяльності, не можуть бути приводом для санкцій. Коло замкнулось.
Другий варіант – це виявлення та притягнення до відповідальності колишніх посадовців, які порушили існуючі правила видачі спеціальних дозволів на користування надрами та неправомірно видали їх надрокористувачам. Хотілося б вірити, що це дійсно так. Але тут варто вказати на наявність певних перепон для досягнення такої можливої мети. Наприклад, за останні 30 (!) років в Україні було видано кілька тисяч ліцензій, а правила їх видачі постійно змінювалися. Варто лише нагадати, що до 2011 року правила видачі спеціальних дозволів на користування надрами затверджувалися щороку, а отже під час будь-якої перевірки необхідно буде зважати на дану обставину. До того ж, наявні в державі правові механізми притягнення до відповідальності службових осіб за допущені ними правопорушення та методи роботи правоохоронних органів в подібних кейсах не дають достатніх підстав для оптимізму. Але якщо й припустити, що когось із посадовців таки буде притягнуто до відповідальності за видачу спеціального дозволу на користування надрами з порушенням встановленого порядку, дана обставина не є та не може бути підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами, виданого в результаті таких порушень.
Третя відповідь – це банальний перерозподіл прав на користування надрами, який не може бути підданий юридичному аналізу за своєю природою.
Незалежно від того, яку дійсну мету переслідувала влада, ухвалюючи рішення РНБО про проведення аудиту всіх виданих спеціальних дозволів на користування надрами, очевидним залишається лише те, що подібні рішення точно мають вкрай негативний вплив на інвестиційний клімат та йдуть в розріз із зобов’язаннями України, взятими перед міжнародними партнерами. Тим більш, що спроби в ручному режимі переглянути раніше видані ліцензії повністю нівелюють всі публічно заявлені наміри Уряду в цілому та Держгеонадр зокрема створити комфортні умови для залучення інвесторів у видобувну галузь.