Відразу відповім, чому кредитори важко йдуть на реструктуризацію. Вони не бачать грошей завтра: реформ немає, плану немає, політичної волі немає, довіра населення до прем'єра 1,3%. Будь-яка реструктуризація спирається виключно на гарантований і зрозумілий план надходжень. А його не існує. Є лише піраміда Яценюка. Крапка. Це удар по міжнародній фінансовій репутації України. Це загроза крос-дефолту: реальний сектор більше не отримає інвестицій та кредитів. Це загрожує арбітражами, судами та панікою інституційних кредиторів.
Більше того, кредитори розуміють, що грошей вони вже не отримають і це рішення Парламенту – унікальна підстава розпочати судову кампанію проти України ще до спливу термінів вимог. Яценюк сплутав світових гравців фінансового ринку зі своїми виборцями, яким він вже 10 років успішно вішає локшину на вуха.
Політично, для Арсенія цей шантаж та наступна можлива реструктуризація – це шанс відтермінувати катастрофу і передати країну з боргами й дефолтом наступнику. Передати, аби той втонув у цьому багні, яке метушнею і непрофесійними кульбітами намісив Арсеній.
Прем'єр згодом скаже: за мене країна вижила, це коштувало грошей, проте ви і вона є! А ви не втримали без мене кермо й отримали дефолт. Я в умовах війни зберіг країну від дефолту. Розрахунок простий і цинічний!
Що ж цим всім робити?
Яценюк фаховий авантюрист, але не стратег. Для стратега необхідно погоджуватися на дискомфорт і війну зі своїм оточенням, ламати звичний порядок речей, формувати новий світогляд і систему.
Арсеній – жалюгідний боягуз, він цього ніколи не міг і ніколи не зможе. Цей кіт не ловитиме мишей, він краще дочекається ночі і вилізе на стіл та стягне ковбасу. Саме тому реформи провалено, саме тому ми маємо дві його великі лінії конфлікту: Яценюк - народ, Яценюк - західні реформатори. І тепер новий: Яценюк - кредитори. Нагадаю, що справжня його причина – нуль реформ, корупція, авантюри й недовіра народу до Уряду.
Вихід один: нова коаліція на основі переформатованого, врятованого від Яценюка «Народного фронту», негайне фактичне перезаснування держави. Зміна Конституції, оптимізація бюрократичної машини, зменшення депутатів усіх рівнів, реформа Кабміну, реформа силових структур та суду, децентралізація і зосередження ЦОВів на центробіжних складових реформ.
Також – визначення економічних пріоритетів та ціла війна з корупцією. Тільки глибокі реальні зміни та їх чітка стратегія врятує Україну. Або ж негайні перевибори Парламенту вже восени з місцевими перегонами.
Ще ніхто не рятував свою державу грою в наперстки із своїм народом, а тепер ще й з іноземними інвесторами та кредиторами.
Дефолту в Україні ще немає, але дефолт прем'єра – вже відбувся! На черзі можуть бути – твоя держава, твоя сім'я, твоя справа!