Крім того, у жовтні цього року було прийнято Закон України «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства "Антонов"» в 1,5 млрд. грн, яка тягнула підприємство вниз, бо не було можливості цю суму виплатити.
Але одна з найбільших проблем вітчизняного літакобудування - за всі 25 років незалежності України наші літаки так і не вийшли в серійне виробництво. Та й, фактично, літаки не будувалися. А ті, що вироблялися, наприклад, АН-158, були надто дорогими ексклюзивними одиницями, як автомобілі Bentley або Rolls-Royce. Це унеможливлювало вихід на средньосвітовий рівень собівартості такого вантажного літака, щоб зробити його конкурентоспроможним і користуватися попитом.
Саме завдяки прийнятим 20 грудня парламентом законопроектам № 3457 та № 3458-д ми вперше в історії незалежної України створюємо умови для виходу наших літаків у серійне виробництво. Дуже знаково, що саме у день прийняття цих законів вся країна була свідком виходу першого в Україні вантажного літака АН-132D, який Президент України Петро Порошенко приймав разом з принцом Саудівської Аравії Туркі бін Сауд бін Мухаммад аль-Саудом. Це неймовірний красень побудований за півтора року бeз жодної російської комплектуючої, який вже весною 2017 року вийде на ринок Саудівської Аравії.
ДП «Антонов» вже отримало перші прямі контракти від іноземних держав на будівництво великої кількості літаків на сотні мільйонів доларів. Це, за умови, що авіаційна галузь багато років не фінансується з держбюджету та не зроблено жодного держзамовлення на український АН.
І найголовніше - ми починаємо випускати вантажні літаки без жодної російської комплектуючої. Це безпрецедентна подія! На усіх зустрічах представників Антонова з нашими потенційними контрагентами росіяни намагалися переконати, що український літак просто не злетить у небо, і що РФ здатна заблокувати будь-яку таку можливість. Але Україна довела всьому світові, що може це зробити.
Верховна Рада завершила законодавче реформування літакобудівної галузі України, створивши умови для тимчасового, до 1 січня 2025 року, зменшення податкового навантаження на підприємства авіапрому: звільнення від сплати податку на додану вартість, земельного податку та оподаткування прибутку підприємств; збільшення переліку товарів, що ввозяться суб’єктами літакобудування, без сплати ввізного мита, а також скасування пільг для тимчасового ввозу на умовах операційного лізингу окремих літаків.
Розробляючи ці закони ми поставили для себе амбітну мету - повернення нашій країні статусу потужної авіаційної держави. Хочу подякувати всім колегам, які підтримали реформування літакобудівної галузі. Це ще раз свідчить про те, що парламент може консолідуватися, об'єднуватися навколо принципових для держави рішень, знакових галузей. Саме в такі моменти національні інтереси стають вище, ніж політичні амбіції.