Як правило, кошти,що надходять від МВФ за програмою SBA, спрямовуються або на поповнення золотовалютних резервів (ЗВР) Національного банку України, або в рідких випадках на фінансування бюджетного дефіциту. Цього разу запозичені гроші будуть розподілені для задоволення обох потреб. Дві третини першого траншу – близько $2 млрд. – будуть витрачені на фінансування бюджетного дефіциту, закладеного на поточний рік в розмірі 68,5 млрд.грн.або близько $6 млрд. за поточним курсом гривні. Це пов’язано із значними виплатами державного боргу та боргу НАК «Нафтогаз» найближчими місяцями. Зокрема, із необхідністю погасити в червні суверенні єврооблігації обсягом $1 млрд., в які у 2012 році був реструктуризований кредит України від російського «Внешторгбанка» (ВТБ), та сплатити Росії заборгованість за отриманий природний газ, яка станом на початок травня склала $ 2,2 млрд. При чому на погашенні накопиченої заборгованості НАК перед Газпромом також наполягає МВФ. Водночас стан державних фінансів наразі важкий. За даними Міністерства фінансів, за січень-березень дефіцит держбюджету скоротився на 8,6% за рахунок зростання доходів на 6% в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року. Проте це результат стрімкого збільшення надходжень від Національного банку, в той час як податкові надходження суттєво скоротилися через тривалу рецесію в економіці. Надходження від основного джерела доходів бюджету – ПДВ – зменшилися на 15,1% за перший квартал, від податку на прибуток – на 15,8%, від акцизу на товари, вироблені в Україні, - на 30,4%, від імпортного мита – на 13,8%!
За домовленістю з МВФ уряд зобов’язується до 2016 року скоротити дефіцит, що склав у 2013 році 4,5% ВВП і закладений на аналогічному рівні в поточному році, до рівня близько 3% ВВП. Ще наприкінці березня мова йшла про більш значну корекцію державних фінансів – до 2,5% ВВП дефіциту, проте загроза поглиблення рецесії в 2014 році (за новими оцінками Фонду, українська економіка цього року скоротиться на 5%) привела до пом’якшення вимог.
Скорочення дефіциту має відбутися за рахунок зменшення видатків безпосередньо держбюджету, а також, як МВФ вже вимагав раніше від Києва за надання попередніх кредитів, - за допомогою поступового скорочення дефіциту НАК «Нафтогаз» до нуля до 2018 року. Перші кроки в обох напрямах вже зроблені. Для виконання першого завдання в березні уряд вніс зміни до держбюджету на 2014 рік, скоротивши видатки на 5,5% до 436,76 млрд грн. здебільшого за рахунок замороження соціальних видатків та позбавлення працівників бюджетного сектору додаткових виплат до заробітної плати. Також він підготував резолюцію про основні напрями бюджетної політики на наступний рік, де передбачив скорочення дефіциту бюджету до 3% ВВП, як і наполягає МВФ. Для реалізації другої мети ще в березні уряд затвердив підвищення роздрібних тарифів на газо- та теплопостачання. Згідно меморандуму МВФ з урядом, в 2014 році передбачається зростання цін на газ для населення в середньому на 56% з 1 травня, на тепло – на 40% з 1 липня. Це супроводжуватиметься розширеними заходами соціального захисту, а саме наданням субсидій на оплату енергоносіїв для 30% населення. З травня 2015 року ціни для кінцевих споживачів тепла та газу зростуть ще на 40%, а в 2016 та 2017 роках – ще на 20%.
Решту коштів від МВФ уряд використає на збільшення офіційних міжнародних резервів НБУ. З початку 2013 р. ЗВР втратили 39% або $ 9,6 млрд. і склали на початок квітня $ 15,1 млрд., тобто замало для покриття навіть двох місяців імпорту. За оцінками МВФ, поповнені завдяки міжнародній підтримці міжнародні резерви стабілізуються в 2014 році на рівні, еквівалентному двом з половиною місяцям покриття імпорту, а до кінця 2016 року – до обсягу чотиримісячного імпорту. Як наслідок, нарощування ЗВР приведе до підвищення платоспроможності українського суверена і зниження ймовірності його дефолту. А отже, знизить і вартість запозичень для нього на міжнародних ринках.
Дохідність українських суверенних єврооблігацій з погашенням в 2015 році складала 30 квітня, до початку засідання Ради директорів МВФ щодо кредиту Україні, 14,7% річних, з погашенням в 2020 році – 11,1% річних. За різними експертними оцінками, протягом перших днів роботи фінансових ринків після травневих свят дохідність впаде на 3-5% для більш коротких зобов’язань та на 2-3% для більш довгих завдяки рішенню МВФ. Крім того, збільшення резервів дозволить стабілізувати курс гривні при збереженні режиму гнучкого курсоутворення гривні, на якому наполягає МВФ. З початку року гривня подешевшала на40% і наразі коштує 11,60 грн/дол.
Завдяки надходженню коштів від МВФ курс може поступово знизитися протягом декількох тижнів, за різними експертними оцінками, до 10-11грн/дол. Водночас скоротиться і різниця між курсом продажу та купівлі – спред, котрий зростає із збільшенням валютних ризиків та скорочується в разі налагодження ситуації на валютному ринку. Правда, все це можливо лише за умови відсутності ескалації конфлікту на Сході країни.